Університет Ангелів (казка)
Одного разу Ангел звернувся до Бога:
— Отче, у мене проблема.
— Що тебе хвилює, Ангел мій? – привітно посміхнувся Господь.
— Чи розумієш, Творець, мені стало важко виконувати обов’язки Ангела, тому що я
став якось гірше розуміти людей … Часом мені здається, що ще трохи — і вони
почнуть мене дратувати! А мені ж належить проявляти ангельське терпіння!
— А що саме тебе дратує в людях?
— Вони весь час незадоволені тим, що
є, але часто не знають, чого хочуть. Вони постійно на щось скаржаться. Вони
воюють один з одним і винищують навколишню природу. Вони ненавидять тих, хто на
них не схожий. Вони залежать від чужої думки і часто більше вірять не мудрецям,
а базікам і демагогам. Вони моляться в церкві, щоб тут же грішити знову. І це
пригнічує мене!
— Так, син Мій, справа серйозна, — в
роздумі потеребив сиву бороду Господь. — Ти маєш рацію, з цим треба щось
робити. Причому терміново! У тебе з’явилося оцінювання – а це ознака того, що
ти перестаєш бути Ангелом … Напевно, заразився від людей!
— Ось і я про те ж, — пригнічено
відповів Ангел. — Мені здається, що я потребую професійного зростання. Я чув,
що деяких Ангелів направляють на Курси підвищення кваліфікації. Чи можу я
просити направити мене на навчання?
— Можеш, син Мій. Такі курси дійсно
є, і вони дуже ефективні! Ті, хто добре вчиться, як правило, домагаються
відмінних результатів.
— А яких предметів там навчають?
— Різним. Самим різних предметів! Я
б сказав, різнобічну освіту! Буквально університет для Ангелів. Ти обов’язково
знайдеш там друзів і однодумців, і тобі не доведеться нудьгувати.
— А в якій формі навчання? Лекції?
Семінари?
— Здебільшого інтерактив. Все через
особистий досвід, почуття і відчуття. Ну, і теорії трохи буде, причому з різних
точок зору. Це для більшого плюралізму і заради свободи вибору.
— Так, Творець, це саме те, що мені
треба! Я дуже хочу потрапити на такі курси. Що для цього потрібно?
— Що треба? Всього лише ознайомитися
з умовами прийому, синку… По-перше, ти отримаєш тіло, воно видається раз і
назавжди, і заміни не буде. Воно може тобі подобатися або не подобатися, але це
єдине, що точно буде в твоєму розпорядженні до кінця навчання. Все інше ти
будеш отримувати в тимчасове користування, на той чи інший термін. Це
зрозуміло?
— Ясно: немає нічого мого, крім
тіла. Його треба берегти, тому що воно на весь час навчання одне.
— Далі… Тобі доведеться вчитися
вдень і вночі стільки часу, скільки буде потрібно для завершення процесу. Кожна
людина і кожна подія стануть твоїми Вчителями, тому ображатися на них немає
сенсу.
— А якщо вони помиляються?
— Не існує помилок, тільки Уроки. І
Вчителя. Ти теж будеш Учителем для когось, май це на увазі.
— Я? Вчителем ?! Але я не вмію! А
якщо не вийде?
— Що ж, і таке може бути… Невдачі —
невід’ємна частина успіху. Кожен промах можна проаналізувати і звернути в новий
успіх!
— А можна відмовитися від Уроку,
якщо не виходить?
— Урок буде повторюватися в
найрізноманітніших формах, поки не буде засвоєний повністю. Якщо не зрозумієш
легкі Уроки, — вони стануть важчими. Коли зрозумієш — здаси залік і перейдеш до
наступного Уроку. Така вже програма, вибачай!
— А як я зрозумію, що Урок засвоєно?
— Ти зрозумієш, що Урок засвоєно,
коли твої поведінка і розуміння зміняться. Мудрість досягається практикою.
— Так, я зрозумів. Швидше б
набратися побільше Мудрості!
— Не скупися, Ангел! Іноді трохи
чогось, — краще, ніж багато нічого. Ти отримаєш все, що захочеш. Ти підсвідомо
вірно визначиш, скільки енергії на що витратити і яких людей привернути до
себе. Подивися на те, що маєш — і знай, що саме цього ти і хотів. Твоє
«сьогодні» буде обумовлено твоїм «вчора», а твоє «завтра» буде визначатися
твоїм «сьогодні».
— Але якщо я помилився, якщо я
вибрав не те, і це створило мені проблеми?
— Що зовні, то й усередині. І
навпаки. Зовнішні проблеми — точне відображення твого внутрішнього стану.
Зміниш те, що всередині — і зовні все поступово зміниться. Життя підкаже!
— А як? Як я почую його підказку?
— Біль — це спосіб, який Всесвіт
використовує, щоб привернути твою увагу. Якщо душі або тілу боляче — це сигнал,
що пора щось змінювати.
— Невже інші Ангели, які навчаються
на курсах, будуть приносити мені біль, Отче?
— Пам’ятай, що ви всі — Учні, і все
на рівних умовах. Інші – всього лише твоє відображення. Ти не можеш любити чи
ненавидіти те, що є в інших, якщо це не відображає твоїх власних якостей.
Пам’ятай: там тільки Ангели, тільки тобі подібні, інших істот там просто немає.
Так що будь-який біль – це буде лише гра, оцінка, реакція твого розуму.
— Чи повинен я ще щось знати,
Господи?
— Мабуть так. Хочу, щоб ти спробував
зрозуміти: там, куди ти потрапиш, немає місця краще ніж «тут». «Там» нітрохи не
краще, ніж «тут». Минуле варто тут же забути, майбутнє ти не зможеш передбачити,
для тебе буде по-справжньому важливим тільки та мить, в якій ти «зараз».
— Мені складно зрозуміти, про що ти
говориш. Але я буду старатись. Думаю, Учителя мені все пояснять, вірно?
— Не варто перекладати
відповідальність на Вчителів або когось. Вчителі дають тобі програму, але
вчишся ти! Скільки захочеш засвоїти — стільки й залишиться з тобою.
— Я постараюся засвоїти все, що
можливо!
— Так, Ангел мій! Роби краще з
можливого — і ти не промахнешся.
— Але ти — ти, Господи, чи будеш ти
як і раніше керувати мною? Або мені доведеться вчитися по книгах і конспектами?
— Я не покину тебе ні на мить,
синку! Я буду з тобою і в тобі. Але ми будемо далеко один від одного, і тобі
доведеться заново вчитися чути мене. Можу тебе втішити: всі відповіді
знаходяться в тобі. Ти знаєш більше, ніж написано в книгах або конспектах. Все,
що ти повинен робити — дивитися в себе, слухати себе і довіряти собі. Так що,
якщо не передумав, мабуть, я тебе зараз і транспортую туди, до місця навчання!
— Добре. Дякую, Отче! Я готовий.
Тільки б не забути всі ці премудрості!
— А ось тут на тебе чекає сюрприз,
малюк, — засміявся Творець. — Річ у тім, суть перепідготовки Ангелів в тому і
полягає, щоб вони заново, з чистого аркуша, пройшли всю програму. Так що ти
забудеш про все, що я тобі тут наговорив. І ти згадаєш про це тоді, коли будеш
готовий… Ну, поїхали?
— Поїхали! — рішуче хитнув крилами
Ангел і побачив що відкрився перед ним тунель, куди, заплющивши очі, пірнув, як
в безодню. У повну невідомість. Але він довіряв Богу, і тому не роздумував.
Втім, політ його був недовгим…
…Пролунав крик, і десь на Землі
народилася ще одна людина.
Немає коментарів:
Дописати коментар