7 клас 09.04.25 Урок № 39 (дистанційно)

Тема: Стрес і здоров’я. Керування стресом у воєнний час.                                                 Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в підручнику (§15, ст.159-168), переглянути відео за QR-кодом, виконати інтерактивні вправи на ст.165,168.

   Добрий день. Сьогодні ви знайомитися з поняттям «стрес», але з деякими сторонами цього явища ви вже працювали  під час вивчення теми «Безпека у воєнний час» (§4, ст.40-41), ми знайомилися з Всеукраїнською програмою зі збереження психічного здоровꞌя «Ти як?», навчалися надавати психологічну допомогу іншим та самим собі, вивчали що таке ментальне здоровꞌя. Ви зрозумієте яким буває стрес та як впливає на організм та здоровꞌя людини, особливо підлітків, навчитеся  керувати  стресом  під час екстремальних ситуацій, під час війни, допомагати собі на іншим при ньому. Протягом уроку ви працюєте в §15 підручника (ст.159-168), уважно його читаєте та оформлюєте конспект уроку, переглядаєте  відео з теми. За допомогою схем графічно відобразіть в конспекті такі поняття, як «Види стресу» (ст.161), «Ознаки стресу»  (ст.162), «Стоп стрес» (ст.163), «Способи подолання стресу (ст.165). Потренуйтеся мислити позитивно в стресових ситуаціях (ст.163). Ознайомтесь з тим, які речовини не потрібно вживати під час стресу, тому що вони мають не добрі наслідки для здоровꞌя (ст.164). Усно відповідайте на запитання після інформації з теми.

Притча «Дві жабка в глечику з молоком»

      Жили були дві жаби, дві подружки. Одного разу забралися вони в льох і потрапили в глечик із молоком. Борсалися вони, борсалися, і ось одна жаба сказала: «Все! Досить! Все одно нам не вибратися, а сил уже немає, будь що буде...», — склала лапки і захлинулася в молоці.

А інша продовжувала борсатися, повторюючи про себе: «Краще померти в боротьбі за життя, ніж знати про те, що є шанс на порятунок, і ним не скористатися. Померти я встигну завжди...».

Так, із цими словами вона продовжувала борсатися, поки вже остаточно н& вибилася з сил, як раптом відчула під лапками щось тверде молоко перетворилося на масло. «О! Диво! Я врятова­на!»— вигукнула жаба, відштовхнулася лапками і вистрибнула з нещасливого, а, може, і щасливого глечика, оскільки тільки тепер жаба опанувала один урок: як би не було важко, за життя варто боротися до кінця.

   Життя кожної людини не таке просте, як здається на перший погляд. Іноді ми стикаємося із ситуаціями, коли наша психологічна рівновага порушується. Уникнути таких ситуацій неможливо, а ось учитися поводитися в них певним чином — необхідно. Психологічну рівновагу можуть порушити різні фактори.  Факторами, що порушують психологічну рівновагу, можна вважати хвороби, розлучення батьків, смерть близької людини. Це дійсно серйозні фактори, і, щоб їх пережити, людині необхідна психологічна підтримка. Порушують психологічну рівновагу й проблеми, які виникають під час  навчання,  і  сварки  з друзями,  і суперечки з батьками, і ситуації, коли підліток не знаходить спільної мови з однолітками. Стрес – це стан психічного напруження, що виникає як реакція організму на зміну внутрішнього чи зовнішнього середовища. У перекладі з англійської мови слово «stress» означає напруга, тиск, натиск. Термін «стрес» у фізіологію та психологію вперше ввів у 1932 році Уолтер Бредфорд Кеннон у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротися чи бігти». Досить часто авторство терміну передають відомому канадському фізіологу Гансу Сел’є, проте використовувати саме поняття стрес він почав лише у 1946 році для пояснення загальної адаптаційної напруги, він же розробив теорію стресу. Саме він уперше довів, що стрес – це універсальна реакція організму на небезпеку. І не має значення, чи йде мова про фізич­ний стан (хвороба), чи про психологічний стан (страх, горе, сварка). Наприклад дуже сильні переживання можуть викликати емоційний стрес. Перебування на спеці – температурний стрес. При пошкодженнях організму може виникнути больовий стрес. Стрес може бути викликаний різними діями і явищами. Стрес – це комплекс пристосувальних реакцій до будь-яких складних умов. Мандрівка в інше місто, переїзд із квартири на квартиру, поява нового члена сім’ї, і навіть така радісна подія як весілля, перехід до іншої школи – усі ці події можуть викликати стрес. Слід також зазначити, що люди по різному реагують на ситуацію, в якій може виникнути стрес. Для однієї людини – знайомство з новою людиною є стресом, а інша знайомиться спокійно, не зазнаючи при цьому стресу, одним людям подобається купання в дуже  холодній воді, а інші навпаки, купатися не люблять взагалі, для них це являється стресом. Існують два види стресу:                                                                                           Еустрес – це позитивна реакція на стресор. Стрес який базується на позитивних емоціях ( сміх, радість, перемога в змаганнях, вдалий іспит, виграш у лотерею). Позитивний стрес завжди корисний для здоров’я людей.                                                                                                                                                              Дистрес – це негативна реакція на стресор. Стрес який базується на негативних емоціях (злість, агресія, гнів, дратівливість, ярість, поганий настрій, отримана погана оцінка, несподіваний виклик до дошки, сварка з другом, хвороба). Реакція на дистрес є такою сильною, що перешкоджає адекватно діяти, або виснажує резерви організму і створює перенапруження.

Фази стресу

1. Фаза тривоги. У цій фазі виробляється гормон адреналін, і весь організм набуває стану бойової готовності: частіше б’ється серце, підвищується тиск, напружуються м’язи. Організм готовий почати боротьбу, захистити себе, або нападом попередити новий удар. Помірний стрес на цій фазі корисний, тому що він сприяє підвищенню працездатності.
2. Фаза опору. Організм витрачає свої резерви й розв’язує завдання, що стоять перед ним. Але якщо ця стадія продовжується довго й організм не відпочиває, то сили закінчуються й починається третя фаза.
3. Фаза виснаження. З’являється слабкість, знижується працездатність. Організм потребує відпочинку. Якщо такого відпочинку немає, то людина може захворіти  

Ознаки стресу

-          прискорення пульсу;

-          серце «вистрибує» з грудей;

-          прискорення дихання;

-          підвищення тиску крові;

-          сухість у роті;

-          спітнілі долоні;

-          неможливість сконцентруватися;

-          підкошування ніг;

-          «задубіння м’язів»;

-          тремтіння голосу, рук, ніг;

-          холод у животі та інші.

Під час стресу змінюється й твій емоційний стан. З'являється страх, тривога, почуття небезпеки. Ці емоції говорять тобі, що треба вжити якихось заходів, аби врятувати себе, вчасно розпочати якісь дії. До психологічних характеристик стресу належить також збу­дження, відчуття нестачі часу, втрата почуття гумору, неможливість зосередитися на повсякденних справах. Все це відбувається із-за різкого зростання кількості гормонів і ці зміни відбуваються незалежно від вас. Людина не може прожити без стресів. Її організму необхідні і помірна напруга, і здатність до пристосування. Без стресу пристосування не сформуються. Організм кожної людини має межу, доки може протистояти стресу. Якщо вплив стресорів настільки сильний, що перехо­дить межу, за якою людина вже не може боротися, говорять, що нервове напруження більше за стресову стійкість. Отже, стресова стійкість — це і є та межа, яку ще називають «порогом терпіння», «точкою кипіння», «останньою краплею».

Сильні стреси можуть спровокувати такі хвороби:

-          інфаркт міокарда

-          інсульт

-          виразку шлунка

-          бронхіальну астму

-          порушення імунної системи

Тому потрібно намагатися уникати сильних дистресів. У процесі життя людина може формувати свою стійкість до стресів, завдяки тренуванню. Людина завжди повинна бути готова до стресів і знаходити шляхи до подолання стресових ситуацій, щоб не завдати шкоди своєму здоров’ю.                                        Що робити, аби залишатися здоровим, управляти своїми емоціями, зберігати спокій та здоровий глузд?  Існують різні способи підтримки психологічної рівноваги. Людина поступово освоює їх упродовж усього свого життя.

«Швидка допомога в разі стресів»

Щоб відповідно до ситуації прийняти рішення, треба заспокої­тися, опанувати себе. Наприклад:

-          зробити підряд 3-4 глибоких вдихи;

-    глибоко вдихнути через ніс, затримати повітря на кілька секунд і повільно видихнути повітря через рот;

-         полічити до десяти у зворотному порядку (10, 9, 8,...);

-        роблячи видих, із зусиллям непомітно стиснути, а на вдиху роз­слабити кулаки, перш ніж відповісти чи щось зробити.

 

      Методи самодопомоги при стресі

Обов’язковим є налагодження режиму роботи та відпочинку. Відпочивати потрібно, чергуючи активну й пасивну діяльність. Кра­щий відпочинок — улюблена справа. Це може бути риболовля, ту­ристичний похід, плавання, робота на дачній ділянці, малювання, будь-яка творчість тощо. Сон повинен тривати не менше 8-9 годин. Корисно дотримувати певної дієти з підвищеним вмістом вітамінів та мікроелементів згідно з віком, статтю, наявними хворобами.

До специфічних методів належать:

Релаксація — це м’язове та психічне розслаблення для відновлення життєвих сил, і хто опанував цю техніку, зможе не лише ефективно відпочивати, а й плідно працювати. За допомогою цього метода можна частково або цілком позбутися фізичного та психічного напруження. Релакса­ція дуже корисний метод, оскільки опанувати її досить легко. Техніку релаксації може легко засвоїти кожен, потрібні лише щоденні тренування впродовж 5-10 хв. Розслаблення — це мистецтво й наука водночас.

Концентрація — передбачає виконання спеціальних вправ на зо­середження уваги.

Ауторегуляція дихання — свідомо керуючи подихом, людина має можливість використовувати його для заспокоєння, зняття напру­ження: як м’язового, так і нервового.

 Професійну допомогу у разі стресу та його наслідків може надати психолог, психотерапевт, а у важких випад­ках — психіатр. За необхідності лікар призначить антидепресанти, заспокійливі препарати, снодійні, ліки для покращення апетиту. Ефективними є гіпноз, фізіотерапевтичні процедури — гімнастика, ванни, електросон, фітотерапія.

     

Поради психологів щодо подолання стресу

  Майже неможливо контролювати кожну стресову ситуацію в на­шому житті, але можна контролювати більшість наших реакцій на стрес. Звісно, що це все дуже важко, але можливо. Отож основний принцип боротьби зі стресами — постійний самоконтроль. Декілька простих порад, дотримуючи яких, можна навчитися долати непри­ємні життєві ситуації:

•                      Намагайтеся бути в житті філософом (а коли це необхідно — зга­дуйте про почуття гумору, через призму якого життя бачиться набагато легше).

•                      Дивіться на все «ніби збоку». Так легше опанувати себе.

•                      Ніколи не скаржтеся — від цього не стане легше. Але це не озна­чає, що не треба розповідати про свої проблеми близьким, тим, хто вас розуміє та підтримує. Розмова допомагає зняти напру­ження та проаналізувати ситуацію оповідачу.

•                      Не марнуйте дарма часу на тривоги та побоювання, шукайте по­зитивні сторони подій.

•                      Намагайтеся любити себе більше, ніж ви до цього робили.                         

•                      Не залишайтеся у стані нерухомості, шукайте вихід. Крім вас, нікому не вирішити вашу проблему.

•                      Допомагайте іншим. Коли дбаєш про тих, кому погано власні негаразді здаються незначущими. Життєвий досвід може стати вам у пригоді.

•                      Чудово, якщо у вас є хобі. Зазвичай улюблені захоплення допо­магають розслабитися та приносять багато приємних емоцій.

•                      Думайте позитивно. Налаштовуйте себе на позитивний резуль­тат, підсумок.

•                      Іноді дуже корисно і необхідно покричати й поплакати.

•                      Слухайте музику. Ніщо так не розслаблює і не заспокоює, як позитивна музика.

•                      Прийміть гарячу ванну. Гаряча вода дуже гарно розслаблює.

•                      Прогуляйтеся. Картина, яка тішить око, розслаблює та згла­джує негатив.

 

Як діяти у стресовій ситуації?

1)      З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині.

2)      Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу.

3)      Навчіться керувати своїми емоціями.

4)      Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удасться впоратися з хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки за­ради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за чудово виконану роботу.

5)      Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. У відповідь на вашу посмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

6)      Використовуйте агресивну енергію «в мирних цілях». Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли япо­нець роздратований, він щосили б’є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть «обурливий» лист, і з усією люттю, на яку ви здатні, спаліть його або розі­рвіть на клаптики. Або докладіть сили до фізичної праці, від якої швидко отримаєте результат: «Я зараз покажу цим брудним вікнам! Вони в мене засяють!»

7)    Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість організму до стресів. До речі, цей вітамін міститься в картоплі, сої, куку­рудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.

8)    Є багато різних систем аутотренінгу. На жаль, щоб опанувати їх, у нас часто не вистачає терпіння й часу. А ось засвоїти кілька формул самозаспокоєння зовсім не важко.

 

   Є виклики, вирішення яких залежить не тільки від нас. Для кожного українця, більшою чи меншою мірою, ритм життя змінився в один день — 24 лютого 2022 року. Тривожність, невизначеність у завтрашньому дні, переживання тримають нас у стані затяжного стресу протягом усього періоду ведення воєнних дій на території нашої країни.

Пам’ятайте, що відчувати тривогу, занепокоєння та страх в той час, коли навколо вас бойові дії, а країна в стані війни з агресором, — нормально. Це прийнятна реакція вашої психіки та організму на ситуацію, що склалася. Тільки вольова, незалежна, самостійна людина, яка вміє керувати собою, досягає своєї мети в житті. Найважливіше — приймати відповідальні рішення у спокійному стані.  Бережіть себе! Перемога за Україною!

9 клас 08.04.25 Урок №28 (дистанційно)

Тема: Цінність родини. Чинники міцної родини. Готовність до сімейного життя.          Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в підручнику (§22, ст.108-111);  створити герб своєї родини (зразок у додатку) та відповісти на запитання про неї.

  Добрий день. Сьогодні ви дізнаєтеся про цінність родинних стосунків, проаналізуєте свою готовність до сімейного життя, пригадаєте ознаки фізіологічної, соціальної та психологічної зрілості людини. Сім’я — головний осередок суспільства. Вона відіграє надзвичайну роль у його життєдіяльності — через фізичну й соціокультурну зміну поколінь забезпечує можливість існування суспільства. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство — людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та клітинка, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає країни без сім’ї, сімейно-родинних відносин. Без сім’ї неможливе відтворення населення, його соціалізація і, нарешті, неможливе утворення всіх інших соціальних інституцій. Саме рівень розвитку сім’ї разом з характером праці зумовлюють суспільний порядок, за яким живуть люди в різних державах, за різних історичних умов. Водночас функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Отже, сім’я — це ніби проміжний стан між суспільством та індивідом. Родина є однією з найважливіших життєвих цінностей. Лише у шлюбі людина найповніше себе реалізовує як чоловік і жінка, голова родини і господиня, батько і матір. Дружна родина завжди надихає, підтримує, допомагає, задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби дітей. Видатний педагог А.С. Макаренка писав:"Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, наша провина перед іншими людьми, перед усією країною",чи згодні ви з ним?

На уроці ви працюєте в §22 підручника (ст.108-111), уважно  його читаєте  та оформлюєте конспект уроку, переглядаєте презентацію,відео та мультфільми з теми. Уважно ознайомтесь з таблицею на ст.108, ви дізнаєтесь про роль родини в задоволенні потреб людини,тобто для чого в ідеалі люди створюють родини. На ст.109 на схемі ви побачите ознаки міцної родини,на жаль не всі родини мають ці ознаки або хоча б половину їх,і страждають при цьому діти. Про готовність до сімейного життя ви дізнаєтесь зі ст.110. Усно виконайте завдання та відповідайте на запитання в кінці параграфу на ст.111. Особливо уважно розгляньте  фотоілюстрації з родинами та визначте серед них міцні та дружні. Створення родини – це право дорослої людини. Щоб стати дорослим, потрібно щоденно працювати над собою, учитися будувати стосунки з людьми, які живуть поруч із нами (рідні, близькі, знайомі, однолітки), замислюватися над тим, що ви даєте іншим людям. У кожній країні є закони, які визначають мінімальний вік укладання шлюбу. Який мінімальний вік становить в Україні? «Існують закони, які обмежують мінімальний вік укладення шлюбу. В Україні він становить 18  років для хлопців і  17 років для дівчат. Однак далеко не всі юнаки і дівчата готові до сімейного життя в такому молодому віці. Більшість молодих людей ще не досягають біологічної, психологічної і соціальної зрілості».

Дорослість — це самостійність. Можна написати це слово так: самостійність, це означає, що я стою сам. Я не маю потреби в наказах і заборонах, командах та оцінках, ніхто не повинен думати за мене й відповідати за мої вчинки, за мене ніхто не повинен приймати рішення. Я все роблю сам. Доросла людина прагне забезпечити себе матеріально. Доросла людина прагне мати професію. Дорослість передбачає, що людина створює родину, виховує своїх дітей.

Щоб визначити ступінь своєї дорослості, спробуйте відповісти на питання:

• Хто застилає ваше ліжко?
• Хто готує вам сніданок?
• Хто миє ваше взуття після дощу?
• Хто прасує вам одяг?
• Хто прибирає у вашій кімнаті?
• Хто стежить за вашими успіхами у навчанні?
• Хто визначає ваш режим дня?
• Хто відповідає за ваші вчинки?

Якщо ви жодного разу не відповіли «я сам», то до дорослості вам ще дуже далеко, і відповідно до створення своєї сімꞌї, тому що сімейні стосунки – це відповідальність не тільки за себе, а і за іншу людину, потім і за дітей, які зꞌявляються в родині.

Родина є однією з найважливіших життєвих цінностей. Лише у шлюбі людина найповніше себе реалізовує як чоловік і жінка, голова родини і господиня, батько і матір. Дружна родина завжди надихає, підтримує, допомагає, задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби дітей. Яким же чином родина задовольняє фізіологічні, соціальні і духовні потреби?                                         Фізіологічні – мати й батько створюють затишний дім, дбають про їжу, одяг. Соціальні – дають любов, повагу, належність до групи. Дитина вчиться спілкуватися, розв’язувати конфлікти і будувати свої стосунки з батьками, братами, сестрами; засвоює цінності й норми поведінки. Духовні – знайомиться вперше з прекрасним: кімнатні рослини, вишиті рушники, написані картини; тут співають колискову, читають книжки, навчають народних ремесел; задовольняють пізнавальні, естетичні потреби  та потреби в самореалізації.

Функції сім’ї:

1. матеріально-економічна;

2. житлово-побутова;

3. репродуктивна;

4. комунікативна (психологічний клімат у сім’ї);

5. виховна;

6. рекреативна (вільний час, відпочинок).

Родинне щастя ґрунтується на коханні і важливих побутових та життєвих навичках. Але для міцної сім`ї лише кохання замало, зокрема коли подружжя не усвідомлює відповідальності своєї нової ролі. «Човен кохання розбився об побут», — сказав поет. Таке нерідко трап­ляється через те, що подружжя не має важливих побутових і життєвих навичок».

Настанови В.Сухомлинського для батьків:

• Перевір себе, завтрашній батьку, чи вистачить у тебе моральних сил на цю нелегку працю – усе життя любити свою дружину, усе життя творити її красу, красу дітей, повторюючи в них усе найкраще, що є в тебе, перевіряючи самого себе за своїми дітьми, адже діти – це перші наші вихователі»;
• «Забуваємо ми часом, що жива істота, народжена людиною, ще не є людина, людиною її треба зробити»;
• Умійте берегти й шанувати, звеличувати й удосконалювати людську любов – найтонше й найпримхливіше, найтендітніше й найміцніше, найкрихкіше й наймогутніше, наймудріше й найблагородніше багатство людського духу».

«Фольклорна скарбничка» (прислів’я про сім’ю)

1.      Вся родина разом, так і душа на місці.

2.      До свого роду — хоч через воду.                                                                                                 3.      Вразливе слово від дітей гірш за болячку, бо не гоїться.

4.      При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — нема й родини.

5.      Рід великий, а пообідать ніде.

6.      Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.

7.      Сімейний горщик завжди кипить.

8.      Сім'я сильна, коли над нею дах один.

9.      Сімейна злагода всього дорожче.

10.  Своя хата - своя стріха; свій батечко - своя втіха

11.  Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме.

12.  Свій як не заплаче, то скривиться, а чужий і не подивиться.

13.  У недружній родині добра не буває.

14.  У рідній сім'ї і каша гуща.

15.  У сім'ї дружать – живуть не тужать.

16.  У родині розлад, так і вдома не радий.

17.  Хату руки держать.

18.  Все купиш, лише тата й мами — ні.

19.  Всяка пташка своє гніздо знає.

20.   Хто батька-матір зневажає, той добра не знає.