Індивідуальне консультування, психокорекція, профорієнтація

понеділок, 16 листопада 2026 р.

16.11.26 Урок № 10

Тема: Лісове господарство в Україні. Основні лісові пояси світу. Збереження лісових ресурсів. Захист проекту№2 (тема за вибором) Гр.1,Гр.2,Гр.3                              Домашнє завдання: Опрацювати §15 (ст.85-91). За допомогою ресурсів Інтернету дізнатися: яку площу займають ліси у ва­шому регіоні (Одеська область/Ізмаїльській район). Обчисліть показники лісозабезпеченості та лісистості вашого регіону.

 Лісове господарство – галузь економіки, що вивчає, веде облік і відтворення, охорону і захист лісів, а також регулювання їх використання в цілях задоволення потреб у лісових ресурсах. Лісове господарство складається з: лісництва, лісозаготівлі, одержування та первинного оброблення технічної або паливної деревини, збирання дикорослих лісових продуктів.

Лісові ресурси України

Україна належить до малолісистих та лісодефіцитних країн.

Лісозабезпеченість території – показник, розрахований шляхом ділення площі лісів на кількість населення світу, країни (області). Лісозабезпеченість населення країни становить: 10,4 млн. га : 37 млн. осіб = 0,28 га на одну особу (удвічі менше, ніж середній показник у світі)

Лісистість території — відношення площі лісів до загальної площі території. Лісистість території України становить 16 % (при науково обґрунтованій оптимальній нормі не менше 20%), світу – 30,5%

Загальні запаси деревини оцінюються приблизно в 2,1 млрд м³.

Територіальний розподіл: основні лісові масиви зосереджені на Поліссі та в Українських Карпатах (найвища лісистість у Закарпатській області — понад 51%). У південних і східних областях лісистість дуже низька. До лісового фонду України належать усі ліси незалежно від форми власності та призначення.

Порода склад:

Переважають мішані та листяні породи (дуб, бук, граб, сосна, ялина, ялиця).

Ліси України сформовані понад 30 видами деревних порід, серед яких домінують сосна, дуб, бук, ялина, береза, вільха, ясен, граб, ялиця.

До особливостей лісів та лісового господарства України належать:

-        відносно низький середній рівень лісистості території країни;

-        зростання лісів у різних природних зонах (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати) з найбільшою концентрацією в Поліссі та Карпатах;

-        переважно екологічне значення лісів та висока їх частка (до 50%) з режимом обмеженого лісокористування;

-        високий відсоток заповідних лісів (15,7 %), який має стійку тенденцію до зростання;

-        значна площа лісів у зоні радіоактивного забруднення;

-        половина лісів України є штучно створеними і потребують посиленого догляду (кожний другий гектар лісу створений штучно).

Ведення лісового господарства країни здійснюють відповідно до Державної цільової програми «Ліси України».

Загальні середньорічні обсяги заготівлі деревини в останні роки в середньому становлять близько 16 млн. м3.

Лісове господарство світу: головні показники

Загальна площа лісів світу: ~4,1–4,2 млрд га (близько 30–32% суші).

Загальний запас деревини: близько 530 млрд м³.

Середня лісозабезпеченість: близько 0,54 га на одну людину.

Основні лісові пояси світу

Усі ліси світу поділяють на два великі пояси:

Північний лісовий пояс (помірні та частково субарктичні шир.): РФ, Канада, країни Північної Європи. Площа тут відносно стабільна або навіть зростає завдяки раціональному господарюванню. Переважає хвойна деревина (ялина, сосна, модрина) — цінна сировина для целюлозно-паперової та деревообробної промисловості.

Південний лісовий пояс (екваторіальний, субекваторіальний і тропічний шир.): Amazonia в Південній Америці (Бразилія), Центральна Америка, західна частина екваторіальної Африки (зокрема басейн річки Конго), Південно-Східна Азія, північний схід Австралії. Найбільші лісові масиви тут зосереджені в Бразилії, Колумбії, Конго, Мозамбіку, Індонезії, Малайзії. Площа цих лісів стрімко скорочується через масові вирубки під сільськогосподарські угіддя та неконтрольовану заготівлю. Переважає листяна (твердолистяна) деревина (червоне, чорне, ебенове дерева).

Лідери із заготівлі деревини у світі: США, Китай, Індія, Бразилія, Росія.

Головні проблеми використання лісів

Надмірні та незаконні вирубки (нелегальні лісозаготівлі).

Зменшення біорізноманіття та деградація екосистем.

Лісові пожежі та поширення шкідників (наприклад, хвороб і короїдів).

Недостатні темпи та якість лісовідновлення.

Наслідки зміни клімату (посухи, всихання соснових і ялинових лісів).

Шляхи збереження та раціонального використання лісових ресурсів

Для збереження лісів застосовують такі заходи:

Раціональне лісокористування: вирубка лише стільки деревини, скільки встигає відновитися (дотримання принципу невичерпності).

Лісовідновлення та лісорозведення: створення штучних насаджень, заліснення еродованих земель та схилів.

Створення природоохоронних об'єктів: заповідники, національні природні парки, заказники.

Протипожежний та санітарний захист: моніторинг лісів, боротьба зі шкідниками та лісовими пожежами.

Глибока переробка деревини замість експорту сировини (кругляка) та розвиток паперопереробки (використання макулатури).

Нормативно-правовий контроль та посилення відповідальності за незаконні вирубки з боку держави.

Це цікаво

Праліси та старовікові ліси – недоторкані ділянки, які існують і розвиваються під впливом природи. У справжньому лісі повинні бути і старі, і молоді, і повалені дерева. Адже що різноманітніший ліс, то більше в ньому життя. Завдяки цьому вони мають високу життєздатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги (регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження унікального біорізноманіття та виняткових естетичних, екоосвітніх цінностей тощо), котрі не в змозі повноцінно надати господарські ліси. Після знищення, праліси неможливо відтворити. На сьогоднішній день їх значною мірою знищено. У Європі залишки пралісів збереглися лише у Карпатах, на Балканах і північній Росії. Такий праліс є в Житомирській області, але зараз до нього вже дуже близько підкрався видобуток бурштину. У Хмельницькій області в Сатанові залишився буковий праліс. Також це шмат лісу Голосіївського національного парку. Він був ще до того, як з'явився Київ. Там є старі дерева, які мають по декілька століть. Але таких місць в Україні дуже мало. Та й загалом природних лісів у нас залишилося менше як 10%, усім їм загрожує повне знищення.


четвер, 12 листопада 2026 р.

6 клас 13.11.26 Урок № 10

Тема: Інструктаж з БЖД. Поняття про композицію. (Гр.1) Традиції використання колірної гами під час виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Проєкт № 2 «Ялинкова прикраса».                                                                 Домашнє завдання: Намалювати кольоровий ескіз свого майбутнього виробу.

Композиція (від лат. compositio — складання, поєднання) — це побудова художнього твору, правильне розміщення та поєднання всіх його елементів у єдине гармонійне ціле.

Щоб виріб виглядав привабливо, майстри використовують основні закони та засоби композиції:

·         Рівновага. Усі деталі візерунка мають бути збалансовані, щоб жодна частина виробу не здавалася візуально «важчою» чи порожньою.

·         Симетрія та асиметрія. Симетрія — це дзеркальне розташування елементів відносно центральної осі (надає спокою та урочистості). Асиметрія — нерівномірне розташування деталей, яке додає малюнку руху та динаміки.

·         Ритм. Послідовне чергування однакових або схожих елементів через певні проміжки (наприклад, повторення квітів чи геометричних фігур у вишивці чи розписі).

·         Композиційний центр (домінанта). Головний елемент виробу, який першим привертає увагу (виділяється більшим розміром, яскравим кольором або розташуванням у центрі).

·         Контраст і нюанс — протиставлення (велике/мале, темне/світле) або м'які переходи кольорів і форм.

Колір — один з основних художніх засобів створення виробів у декоративно-ужитковій творчості й одна з ознак видимих нами предметів, усвідомлене зорове відчуття.

Основи кольорознавства

Колірна гама — це сукупність кольорів та їхніх відтінків, які гармонійно поєднуються в одному виробі. Усі кольори поділяють на дві великі групи:

1.      Хроматичні (кольорові): усі кольори веселки та їхні відтінки (червоний, жовтий, синій, зелений тощо).

2.       Ахроматичні (безбарвні): білий, чорний та всі відтінки сірого.

                                                                                                                                                                                                                                Також хроматичні кольори поділяють за температурою:

·         Теплі: червоний, оранжевий, жовтий (асоціюються із сонцем, вогнем, теплом; візуально наближають предмет).

·         Холодні: синій, блакитний, фіолетовий (асоціюються з водою, льодом, небом; візуально віддаляють предмет).

·         Зелений колір може бути як теплим (із додаванням жовтого), так і холодним (із додаванням синього).

 

Колірне коло — абстрактний ілюстративний спосіб відображення безперервності переходів між кольорами. Сектори кола забарвлені в різні колірні тони, розміщені в порядку розташування спектральних кольорів.


Традиції використання кольорів в українському мистецтві

В українському декоративно-ужитковому мистецтві (вишивці, писанкарстві, гончарстві, петриківському розписі) колір завжди мав не лише естетичне, а й глибоке символічне значення. Вважалося, що певні кольори здатні оберігати людину.

Колір

Традиційне символічне значення в Україні

Червоний

Символ любові, радості життя, енергії сонця, захисту та родинного тепла.

Чорний

Символ родючої української землі, багатства, мудрості та пам'яті про предків.

Білий

Символ чистоти, світла, святості, невинності та доброго початку.

Синій

Символ неба, води, душевного спокою, очищення та жіночої енергії.

Жовтий (золотий)

Символ сонця, стиглого зерна, достатку, радості та небесного вогню.

Зелений

Символ весни, пробудження природи, молодості, життя та надії.

Особливості колірних поєднань за регіонами та техніками:

·         Вишиванки: Класичне поєднання червоного з чорним на білому тлі характерне для багатьох регіонів України, проте на Полтавщині поширені білі вишивки по білому, а на Борщівщині — густі чорні чи темно-вишневі мотиви.

·         Петриківський розпис: Яскраві, насичені кольори (малиновий, зелений, жовтий, синій), що імітують багатство української природи.

·         Писанкарство: Використання традиційної символіки та обмеженого, але насиченого набору природних барв (воскова техніка — батік).

·         Кераміка (наприклад, Косівська чи Опішнянська): Використання природних глиняних кольорів із додаванням зеленого, жовтого та коричневого розпису.

Регіональні особливості колірної гами:

·         Полісся та Волинь: переважають стримані поєднання червоного та білого кольорів із невеликим додаванням чорного або синього.

·         Поділля: характерна насичена, контрастна гама з домінуванням чорного кольору в поєднанні з червоним, жовтим та зеленим.

·         Полтавщина: відома технікою «білим по білому», де використовують білі, сірі, бежеві та ніжно-блакитні відтінки.

·         Гуцульщина та Закарпаття: яскрава, багатоколірна (поліхромна) гама, де поєднуються жовтий, оранжевий, червоний, зелений та фіолетовий кольори.

Як вдало підібрати кольори для власного виробу                                                                                  Під час створення ескізу власного виробу дотримуйтеся кількох простих правил:

·         Правило трьох кольорів. Для гармонійного вигляду виробу бажано використовувати не більше 2–3 основних кольорів (один головний — для фону, другий — для основних елементів, третій — для дрібних акцентів).

·         Контраст або нюанс. Ви можете обрати контрастне поєднання (протилежні кольори, наприклад, синій і жовтий — для яскравості) або нюансне (близькі відтінки одного кольору, наприклад, блакитний і синій — для спокійного вигляду).

середа, 11 листопада 2026 р.

5 клас 12-13.11.26 Урок № 10

Тема: Інструктаж з БЖД. Значення символів притаманних видам декоративно-ужиткового мистецтва. Правила безпечної праці при виконанні технологічних операцій. Організація робочого місця, санітарно-гігієнічні санітарно-гігієнічні вимоги. (Гр.1)  Проєкт № 2  «Панно».                                                                           Домашнє завдання: Переглянути відео у блозі з теми.

Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення,

Шепіт трав і шелест яворів

І дзвінкі турботи сьогодення.

 

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею і цвітом.

І над світом, гляньте, і над світом

Українська вишивка цвіте!

Ганна Костів-Гуска

Символ – це умовне позначення будь якого предмета, поняття, або явища , що використовується для передавання і збереження інформації. Будь який символ – це образ у якому присутній певний зміст. Символіка – це сукупність символів , яку використовує та чи інша група осіб , організація, держава та ін.  Наприклад : олімпійська символіка, державна символіка і т.д. Символіка – це умовне вираження ідей, понять, почуттів. Народні майстри ніколи не малювали візерунки просто так. Кожен орнамент читався як таємний лист або молитва-оберіг, створена для конкретної людини чи свята.Символи в декоративно-ужитковому мистецтві (ДУМ) — це знаки-обереги, якими майстри з давніх часів передавали побажання добра, здоров'я та захисту. Народні символи прикрашають українську вишивку, писанкарство, гончарство, ткацтво, різьблення, петриківський розпис.

Основні групи народних символів

Рослинні символи (символи життя і краси)

·         Дерево життя: Головний символ Всесвіту, що поєднує минуле, теперішнє та майбутнє. Коріння означає предків, стовбур — сучасне життя, а крона — майбутні покоління.

·         Калина: Символізує дівочу красу, кохання, материнство та безсмертя роду. Червоні ягоди нагадують про красу життя і кров предків.

  • Дуб -  мотив, що найчастіше зустрічався на парубочих сорочках і поєднував у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Вважалося, що у дубі живуть душі хоробрих воїнів і в ньому наймогутніша влада над злими силами. Він оберігає людину від усіляких негараздів, від злого чародійства. Символ чоловічої сили, мужності, незламності та довголіття. Його часто зображують поруч із калиною як символ єдності чоловічого і жіночого начал.
  • Мак: Символізує пам'ять роду, красу, молодість та захист від злих сил. Дівчата, в сім’ях яких були загиблі, вишивали узори маку на сорочках, присягаючи зберегти й продовжити свій рід. Також червоний мак означає красу та молодість жінки.

·         Соняшник: Знак сонця, тепла, радості та родючості.

·         Верба — символ незнищенності та невмирущого роду.

  •   Виноград розкриває нам радість і красу створення сім’ї, є символом родючості. З виноградної лози плели весільні вінки, нею прикрашали весільні караван. Наречену засівали сушеним виноградом, щоб у неї були діти.
  • Лілеї. Квітка лілеї приховує в собі таємницю життя. В легендах – це символ дівочих чарів та чистоти, у неї закладено зміст народження, розвитку та безперервності життя
  • Троянда – улюблена квітка українців. Її дбайливо вирощували під вікнами домівок та вишивали на сорочках, адже ця квітка нагадує сонце. Червона ружа є символом краси і чистоти.

 

  • Хміль. Узори, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної символіки. Хміль дуже близький до символіки винограду. Бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю – це весільна символіка.

Тваринні (зооморфні) символи

·         Птахи (півень, лелека, ластівка, пава): Вісники весни, щастя, сімейного затишку та добробуту. Пава часто символізує жар-птицю, яка несе сонячну енергію.

·         Павичі або лебеді — символ щасливої родини.

·         Соколи, голуби чи півні — символ молодих та весільний символ. [

·         Кінь: Символ вірності, швидкості, працьовитості та чоловічої сили.

·         Олень (тур): Знак благородства, мудрості та багатства.

 Геометричні символи (знаки стихій)

·         Коло: Символ Сонця, нескінченності життя, енергії та Божого благословення.

·         Пряма горизонтальна лінія — символ землі та спокою.

·         Хвиляста лінія (меандр): Знак Води, яка очищає, дає життя всьому живому і символізує плинність часу.

·         Ромб (із крапкою всередині): Символ засіяного поля, родючості землі та добробуту в родині.

·         Хрест: Один із найдавніших оберегів, що символізує захист із чотирьох сторін світу, гармонію та поєднання земного й небесного.

·         Косий хрест — жіночий початок.

·         Спіраль — символ зародження життя та вічного руху.

·         Подвійний хрест / восьмикінцева зірка — поєднання чоловічого та жіночого початків.

·         Зірки -   це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а впорядкованим і гармонійним , засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

Образ-символ:

Берегиня – символ, поширений по всій Україні. Берегиня — узагальнений образ Матері-природи та захисниці, що дарує життя. Вона і Дерево  життя, і Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові дитину. Народ створив її загадковою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки.

 

                                           

Де використовуються ці символи?

Вид мистецтва

Популярні символи

Головне призначення

Вишивка

Калина, дуб, ромби, восьмикутна зірка, берегиня

Захист людини через одяг (рукави, комір, поділ) та прикрашання рушників

Писанкарство

Сонце (зірка), безкінечник (хвиля), олень, хрест

Побажання здоров'я, врожаю та весняного пробудження природи

Петриківський розпис

Калина, цибулька, жар-птиця, соняшник

Прикрашання оселі (печей, стін, посуду) для залучення радості та достатку

Гончарство

Хвилясті лінії, колоски, солярні знаки (сонце)

Захист їжі та води, що зберігаються в глиняному посуді

 

Орнамент – це декоративна прикраса, яка складається з елементів, що ритмічно повторюються.

В орнаментах, що започатковують себе ще в сивій давнині, знайшли відображення прагнення людини до щастя, її зв’язок з природою, історичні особливості того чи іншого регіону.

Вишиті орнаменти – не тільки прикраса. У них сконцентрований віковічний досвід народу, його уява про складність і гармонію буття, вони вчать людину добра і красоти.

Частина художніх елементів, які ритмічно повторюються по всій довжині і ширині орнаменту, називають рапортом.