7 клас 02.04.25 Урок № 37

 Тема: Робота з інформацією. Джерела інформації. Пошук інформації щодо здоров’я, безпеки та добробуту. Оцінювання контенту джерел інформації.                                      Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §13 (ст.143-146), намалювати плакат про академічну доброчесність.

 Сучасна людина отримує за день дуже багато інформації. Способів її отримання безліч. Джерелами інформації можуть бути співрозмовники, різні предмети (книга, комп’ютер, телевізор тощо). У процесі взаємодії ця інформація доходить до інших людей. Головне, щоб джерело інформації допомогло людині задовольнити її інформаційні потреби. На початку своєї історії людство дізнавалося про світ зі спостережень, усних оповідей, предметів. З часом почали з’являтися нові джерела інформації.                                                                                            Інформація (від латин. informatio — відомості, роз’яснення, виклад) є невід’ємним складником світу довкола нас і нашої свідомості. У широкому значенні інформація — це відображення реального (матеріального, предметного) світу, виражене у формі сигналів і знаків. З іншого боку, інформація — це різні види даних. Інформація повідомляє про факти, події та явища. Її можна зберігати, повідомляти іншим людям, переробляти.

                                                             Види інформації

За способом сприйняття                                                                                                                Зорова — через зір.                                                                                                                          Слухова — через органи слуху.                                                                                                    Тактильна — на дотик.                                                                                                                  Нюхова — через нюхові рецептори.                                                                                             Смакова — через смакові рецептори.

За формою подання                                                                                                                    Текстова — з використанням літер та інших символів.                                                            Числова — з використанням чисел і знаків.                                                                               Графічна — на основі зображень.                                                                                                Звукова — усна або у форматі звукозапису.                                                                          Аудіовізуальна — одночасні рухомі зображення і звук.

 За призначенням                                                                                                                           Масова — зрозуміла більшості людей.                                                                                  Спеціальна — зрозуміла окремим людям чи групі людей. Такою є і секретна інформація.             Приватна (особиста) — стосується окремої людини.

За значенням                                                                                                                             Актуальна — цінна в конкретний момент часу, конкретним людям, групам.                    Достовірна — перевірена, отримана з надійних джерел.                                                             Повна — достатня для прийняття рішення або зрозуміла.                                                           Цінна — корисна для використання за визначеною тематикою.

   Засоби масової інформації (ЗМІ) (газети, журнали, книжки), радіо, телебачення, інтернет, кіноіндустрія, рекламні щити та панелі — відіграють важливу роль у нашому житті. Із ЗМІ ми дізнаємося новини, що впливають на наші цінності, ставлення, рішення та поведінку. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. Без позитивного впливу ЗМІ, що розширюють світогляд людини, підвищують її культурний та інтелектуальний потенціал, сприяють високому рівню поінформованості в усіх сферах життя людини, а також є засобом зв’язку, ми вже не уявляємо свого життя. Негативний вплив: ЗМІ становлять загрозу життю та здоров’ю дітей і підлітків; не сприяють розвиткові всіх складників здорового способу життя. Зокрема, тривале перебування перед екраном телевізора, комп’ютера, смартфона, бездумне поглинання інформації, яка містить сцени насилля, призводять до того, що дитина позбувається індивідуальності, стає імпульсивною, агресивною або, навпаки, відстороненою від суспільного життя.                    Форма подання інформації залежить від виду інформації та характеру носія інформації. Щоб отримана інформація сприяла її сприйняттю на основі правильних рішень, вона має відповідати таким критеріям, як достовірність, повнота, точність, цінність, актуальність, оперативність. Інформаційні джерела бувають первинні (першоджерела), вторинні й третинні. Пошук інформації в інтернеті став невід’ємною частиною нашого сучасного життя і навчання. Це стало актуальним завдяки загальній доступності інтернету та нескінченній кількості інформації, яка доступна в мережі. У сучасному світі доступ до інформації є легким, але вибір правильної інформації із сотень мільйонів сторінок в інтернеті може бути викликом. Пошук інформації стає не тільки завданням для вирішення конкретних завдань, але й життєвою компетенцією, що впливає на навчання, роботу, особистий розвиток і прийняття рішень. Щохвилини ми отримуємо надзвичайно багато інформації. Дуже складно визначити, яка інформація правдива, а яка — хибна. Краще завжди перевіряти повідомлення, адже інформація буде правдивою тільки тоді, коли не містить суттєвих помилок, спотворень, є неупередженою і ґрунтується на фактах, а не на судженнях. Існують різноманітні види інформації, які допомагають установити факти. Для того щоб зрозуміти зміст фактів, треба залучити кілька джерел інформації. Це дуже важливо, бо джерело може містити неправдиву інформацію (фейк). І якщо воно єдине, то дослідники зроблять неправильні, помилкові висновки.                                                                                        Факт означає подію, що відбулася насправді. Фактами можуть бути цифри, дати, імена, події — усе, що можна виміряти, перерахувати або підтвердити. А судження — це особиста думка людини, яку можна підтвердити або спростувати. Щоб отримувати якісну достовірну інформацію, потрібно навчитися її аналізувати, зокрема відрізняти факти від суджень, оціночних думок. Оціночне судження — це висловлення, яке містить не фактичні дані, а критику, оцінку дій. Ви вже розвиваєте навички критичного мислення, які допоможуть вам розпізнати спотворену інформацію, відділити факти від суджень, проаналізувати інформацію та прийняти правильне рішення. Вільно користуватися інформаційним простором допоможе медіаграмотність.                                                                                                      Медіаграмотність — це комплекс знань, навичок і вмінь, що допомагають розуміти, аналізувати та критично оцінювати медіа, їхні сюжети й статті.                                            Для оцінювання отриманої інформації необхідно володіти прийомами критичного мислення, яке дає людині змогу приймати обґрунтовані самостійні рішення. Критичне мислення називають спрямованим мисленням, бо воно спрямоване на отримання бажаного результату. Інтернет став незамінним джерелом інформації в сучасному світі. За його допомогою інтернету ми можемо отримати доступ до безлічі джерел, що містять різноманітну інформацію. Однак, разом зі зростанням обсягу інформації з’являється проблема її достовірності. Важливо мати навички критичного оцінювання інформації, отриманої з інтернету, щоб забезпечити себе достовірною та правильною інформацією. Критичне оцінювання інформації з інтернету є необхідним, оскільки недостовірна інформація може призвести до неправильних висновків, помилкових дій та негативних наслідків. Люди часто поширюють неперевірені дані, маніпулюють фактами або навмисно розповсюджують недостовірну інформацію. Це може спричинити заплутаність, конфлікти та шкоду для суспільства. Здатність критично оцінювати інформацію є ключовою для розуміння світу навколо нас та прийняття обґрунтованих рішень. Визначення достовірних джерел є першим кроком у критичному оцінюванні інформації з інтернету. Надійні джерела зазвичай мають добру репутацію, їх автори є експертами у відповідних галузях і надають посилання на джерела, що підтверджують їхні дані. Важливо перевіряти авторитетність джерела перед тим, як приймати інформацію, що вони надають. Перевірка фактів і джерел є важливою складовою критичного оцінювання інформації з інтернету. Перевірка достовірності фактів та переконання, що вони підтверджуються надійними джерелами, допомагають уникнути поширення недостовірної інформації. Також важливо розуміти контекст, в якому надається інформація, оскільки це може вплинути на її інтерпретацію та правильне розуміння. Для попередження поширення недостовірної інформації варто бути уважними споживачами інформації, критично оцінювати її достовірність та перевіряти факти. Критичне оцінювання інформації з інтернету допоможе тобі бути краще інформованим/інформованою споживачем/споживачкою і приймати обґрунтовані рішення. Також корисно надавати перевагу надійним джерелам, розповідати про критичне оцінювання інформації своїм знайомим та сприяти освіті у галузі медіаграмотності. Найбільше ЗМІ впливають на найвразливішу категорію — дітей та підлітків. У пошуках інформації вони частіше за дорослих звертаються до мережі «Інтернет», багато часу проводять перед телевізором, смартфоном, планшетом, комп’ютером, які є невід’ємною частиною сучасного життя. Молодь наслідує поведінку людей у рекламі або в кінофільмі, хоча їхні персонажі іноді ведуть асоціальний спосіб життя, але представлені як позитивні. Це негативно впливає на стереотипи й поведінку дітей та підлітків.                          Сцени насильства як легітимний спосіб розв’язання конфліктів спонукають їх до копіювання насильницьких шаблонів поведінки. Переглядаючи телепередачі та серіали, підлітки ототожнюють себе з екранними персонажами, які ведуть веселе й безтурботне життя, або героями з поганими звичками, котрі звикли всього домагатися силою. Такий вплив ЗМІ здатний зруйнувати структуру суспільних цінностей та призвести до серйозних наслідків — агресії, наркоманії, алкоголізму, частих депресій, нервових зривів і розладів психіки. Інтернет — цікавий і корисний засіб для навчання, відпочинку, спілкування з друзями. Водночас інтенсивне користування інтернетом призводить до формування так званих «віртуальних» інтересів, потреб і способу життя. Цифрове середовище, у якому ми всі живемо, сповнене великої кількості загроз.   Розглянемо деякі приклади небезпеки інтернету.                                                                                1. Кібербулінг — агресивні дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити гідність людини з використанням інформаційно-комунікаційних засобів (мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо).                                                                                                                           2. Небезпечний контент — сайти, що містять інформацію, яка є загрозою для психічного, соціального та фізичного здоров’я, наприклад: пропагують виготовлення, розповсюдження і вживання наркотичних речовин; вибухових пристроїв; закликають до суїцидів; містять фото або відео зі сценами насильства.                                                                                                                      3. Кібершахрайство — заволодіння чужим майном через обман.                                                      4. Кіберрозбещення — дії зловмисників у мережі «Інтернет», спрямовані на розбещення дітей і використання їх із сексуальною метою.                                                           

Масштаби інформаційних впливів ЗМІ та швидкість формування громадської думки невпинно зростають. Нині завдяки впровадженню новітніх інформаційних технологій утворився гігантський інформаційний простір людства. Отже, вплив ЗМІ на людину має суперечливий характер: він може бути як позитивний, так і негативний. Інформацію в ЗМІ добирають, опрацьовують та оприлюднюють звичайні люди. І невідомо, наскільки вона достовірна й чи можна їй довіряти. Щоб відрізнити істину від брехні, потрібно набувати навичок критичного мислення, медіа грамотності  і вміло їх використовувати. Це допоможе вам убезпечити себе від інформаційних небезпек, пов’язаних з інтернетом, комп’ютером, іншими засобами масової інформації.

24 листопада відзначають Всесвітній день інформації. Свято заснувала Міжнародна академія інформатизації. У Всесвітній день інформації організовуються форуми, конференції, ділові зустрічі для пошуку рішень щодо оптимізації інформаційного потоку. Метою цього дня є формування, розробка, координація загального світового простору інформації. Розумне ставлення до створення інформаційних технологій, відповідальність та повага до людини сприяють розвитку суспільства.      

                                         Правила медіаграмотності:

1. Перевіряй новини на офіційних сайтах, чи правдива ця новина.                                                     2. Перевір новину, якщо вона викликає надто сильні емоції. Використання емоційно забарвлених слів має насторожити і мотивувати відповісти на запитання:                                                               - З якою метою написана така стаття?                                                                                               - Чи є експертом людина, що дає такий коментар?                                                                             - Яку емоцію автор/авторка статті хоче викликати в читачів?                                                       - Чи дає ця стаття підтверджену важливу інформацію читачам?                                                 3. Новина має бути підкріплена доказами (оригінальні фото та відео, свідчення очевидців, документи тощо).

При підготовці до уроку використані наступні інтернет-джерела:   https://uahistory.co/pidruchniki/fyka-health-safety-and-welfare-integrated-course-7-class-2024/19.php

https://uahistory.co/pidruchniki/polishyk-health-safety-and-welfare-integrated-course-7-class-2024/17.php

7 клас 01.04.25 Урок № 36

Тема: Раціональна організація навчання і відпочинку як шлях до реалізації цілей.        Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в підручнику (§13,ст.146-148); письмово відповісти на запитання на ст.148.

Каже Петрик: «Поспішаю,

бо на мультик не встигаю,

на комп’ютері пограти,

на дивані полежати ».

Каже Дмитрик: «Поспішаю,

бо я з песиком гуляю.

Ми у будь-яку погоду

любим з песиком природу».

Хто на вашу думку, вміє гарно відпочити?

Навчання – це розумова праця. Коли ми працюємо довго, то кожен із нас відчуває втому, тому, щоб не втомлюватися необхідно відпочивати, чергувати розумову та фізичну працю. Людям, які займаються розумовою працею необхідно  активно відпочивати. Саме активний   сприяє підвищенню працездатності та настрою людини. Відпочинок – це не ледарювання , а правильна зміна виду діяльності.

Як чергуємо навчання в школі з відпочинком ?

·       Перерви між уроками.

·       На уроках руханки, фізкультхвилинки, вправи для очей.

·       Уроки фізичної культури

Відпочинок – це проведення часу, метою якого є відновлення сил.                                       Пасивний відпочинок - це стан спокою, відносний спокій, відсутність активної рухомої діяльності.                                                                                                                                               Активний відпочинок – це проведення дозвілля, під час якого людина активно рухається, змінює один вид діяльності на інший. Після навчання корисний активний відпочинок на свіжому повітрі.  Розпорядок дня — правильне чергування праці та відпочинку, достатній сон, раціональне харчування, регулярні прогулянки. Якщо їсти, спати, виконувати гігієнічні процедури та фізичні вправи в один і той самий час, організм рівномірно навантажується, сили швидше відновлюються, менше відчувається втома.  Основними складовими режиму дня для школярів/школярок є навчальні заняття в школі та вдома, активний відпочинок із максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне та корисне харчування, повноцінний сон, відвідування гуртків, допомога батькам і близьким людям.  Субота та неділя — особливі дні. Розпорядок у ці дні має відрізнятися від інших днів тижня. Деякі учні/учениці з нетерпінням чекають вихідних, щоб розслабитися, довше поспати, подивитися телевізор. Однак краще вихідні дні присвятити активному відпочинку. Цікаві екскурсії, нетривалі походи, прогулянки на лижах усією родиною, поїздка за місто — усе це дає чудовий заряд енергії на весь тиждень! Крім того, можна піти в кіно, театр чи музей, побувати на святковому заході в школі, почитати цікаву книжку. Знайдуться справи й удома по господарству. У вихідні дні бажано вставати не пізніше 7.30, виконувати, як звичайно, фізичну зарядку та гігієнічні процедури, обідати о 12-14-й годині, вечеряти не пізніше 19-20-ї години.  Щоб під час сну ви добре відпочили, намагайтеся лягати спати завжди в один і той самий час, не їжте багато на ніч. За годину до сну не робіть домашні завдання, не займайтеся важкою фізичною роботою, а краще прогуляйтеся на свіжому повітрі. Спіть обов’язково в добре провітреній кімнаті, з відчиненою кватиркою. Домашні завдання краще зробити в суботу після обіду, а якщо ви навчаєтеся в другу зміну, — у понеділок зранку. Вихідні дні присвятіть улюбленим заняттям і розвагам, а час, що залишився після вечері, — підготовці до наступного навчального дня.                                                                                                              Щоб правильно розподілити свій час, потрібно визначити, де саме ви його втрачаєте. Для цього в зошит або щоденник протягом місяця детально записуйте свої щоденні справи. Розподіліть їх у чотири колонки: у першу колонку записуйте найважливіші справи, що потребують термінового виконання; у другу — важливі, але які можна відкласти на якийсь період; у третю — не дуже важливі й, нарешті, у четверту — справи, які можуть почекати. Потім проаналізуйте, скільки часу ви витратили на всі ці справи, складіть план і почніть поетапно його здійснювати.    Що допомагає, а що заважає виконувати домашні завдання                                    Повернувшись зі школи, ви маєте пообідати й обов’язково відпочити приблизно 1-1,5 год. У цей час не потрібно читати книжок і дивитися телевізор; можна трохи поспати. Оптимальний час для виконання уроків — період між 15-ю та 17-ю годинами. У цей час інформація засвоюється найкраще. Починати виконувати домашнє завдання бажано з найменш важких предметів, переходячи до складніших. Максимальна тривалість періоду працездатності становить 30-40 хв, після чого треба 15 хв відпочити. Можна зробити кілька фізичних вправ під музику. Під час виконання уроків вас нічого не повинно відволікати: ні телефон, ні телевізор, ні радіо, ні розмови. Візьміть за правило готувати уроки в день отримання завдання. Це значно скорочує час на засвоєння та відновлення отриманих на уроках знань. Задачі з математики краще розв’язувати в той день, коли їх було задано. Домашні завдання в усній формі можна виконати заздалегідь, а ввечері, напередодні уроків, повторити. Коли вчите щось напам’ять, промовляйте вголос: це розвиває слухову пам’ять. Деякі неважкі форми домашніх завдань можна використовувати як відпочинок: розфарбовування контурних карт і різна творча робота. Не забувайте: найкращий відпочинок — зміна діяльності. У вашому розпорядку дня має бути все точно розподілено: тривалість навчальних занять у школі й удома, прогулянки, регулярність харчування, сон, фізкультхвилинки, чергування праці та відпочинку. Коли людина дотримується правильного розпорядку дня, у неї виробляються певні звички та кожна попередня діяльність стає сигналом для подальшої. Це допомагає організму легко й швидко переключатися з одного виду діяльності на інший. Наприклад, якщо людина лягає спати в один і той самий час, то вона швидше засинає та спить міцним сном; регулярне харчування сприяє хорошому апетиту тощо. Звичний розпорядок дня може порушити погане самопочуття. Як тоді бути? Чи змінювати розпорядок дня, чи продовжувати його дотримуватися? Насамперед повідомте про свій стан батькам або близьким людям. Обов’язково відпочиньте. Може, це дається взнаки перевтома (організм утомлюється та не встигає відновити сили). Прислухайтеся до порад батьків і близьких людей та на певний час змініть свій розпорядок дня.                                                                                                                 Час, відведений на виконання домашніх завдань: у 5-7 класах — 2,5 год; тривалість сну: у 10-12 років — 9-10 год на добу; тривалість перебування на свіжому повітрі — 2-2,5 год.                    Нам потрібно завжди вчасно лягати спати, щоб рости здоровими. А ще якщо ми будемо висиплятися, тоді будемо активними.

Навіщо дітям треба спати?

Щоб скоріше виростати.

Вдень рости часу немає:

Діти граються, гуляють,

Бігають, казки читають,

Вірші вчать, пісні співають,

Щось з конструкторів будують,

Гарно фарбами малюють,

Їм нема коли зростати –

Дуже справ у них багато.

Дітлахи вночі ростуть

Після того, як заснуть.

Треба вчасно всій малечі

Спать лягати кожен вечір.

 Тетяна Лисенко

9 клас 01.04.25 Урок № 27

Тема: Принципи формування міжособистісних стосунків. Стосунки з дорослими і однолітками. Практична робота № 20 «Відпрацювання прийомів ефективного спілкування з дорослими й однолітками».                                                                    Домашнє завдання:  Опрацювати інформацію в підручнику (§21, ст.102-107);  взяти інтерв’ю (5-6 запитань) у 1 дорослого та 1 однокласника і описати це.

Притча «Слон»

Якось в одному селищі жило собі шестеро сліпих. Одного дня вони почули, що до селища забрів слон. Сліпі гадки не мали, що то за тварина. Вони не могли побачити слона, але все ж вирішили піти й дізнатися про нього більше. Коли вони зустріли слона, кожен спробував доторкнутися до нього, аби зрозуміти, що він собою являє.

Слон і шестеро сліпих

–    Слон – це стовп, – сказав перший чоловік, який тримався за його ногу.

–   Та ні, він схожий на мотузку, – відповів дургий, який доторкнувся до хвоста.

–   Та що ви, слон схожий на товсту гілку на дереві, – вигукнув третій, що доторкнувся до хобота.

–  Він схожий на велике віяло, – заперечив четвертий сліпий, який доторкнувся до вуха слона.

 –  Він схожий на велику стіну, – не погоджувався п’ятий, який доторкнувся до тулуба слона.

–   Він схожий на суцільну трубку, – відповів на це шостий чоловік, який доторкнувся до бивня.

Тут вони почали сперечатися про те, який слон насправді й кожен наполягав на своїй правоті. Кожен чим далі тим дужче намагався перекричати інших, переконаний, що саме його думка єдино правильна.

Міжособистісні стосунки — це сукупність зв’язків, створених людьми; почуття, судження та звернення одне до одного; стосунки з близькими людьми: стосунки між дітьми, між чоловіком і дружиною, братом і сестрою. Звісно, міжособистісні стосунки не обмежуються колом сім’ї, між людьми, які нас оточують, теж існують взаємини. Міжособистісні стосунки зароджуються й розвиваються в суспільних відносинах. Це й обмін інформацією, сприймання й розуміння людини людиною, вироблення спільної стратегії взаємодії. Які ж бувають міжособистісні стосунки? Вони можуть бути офіційні й неофіційні, стосунки керівництва та підлеглих, ділові й особисті, раціональні й емоційні. Офіційними називають стосунки, які виникають між людьми на посадовій основі. Вони фіксуються законом, регулюються положеннями, що затверджені офіційно, відповідними правилами та нормами. На відміну від них, неофіційні стосунки формуються на основі особистих, або приватних, стосунків між людьми. Ділові стосунки виникають унаслідок спільної праці людей, а особисті складаються між людьми незалежно від спільної праці. У раціональних міжособистісних стосунках головне — знання людей одне про одного й об’єктивні оцінки, які їм дає оточення. Емоційні взаємини — це, навпаки, оцінки суб’єктивні, що ґрунтуються на особистому, індивідуальному сприйнятті одне одного. Такі стосунки обов’язково супроводжуються позитивними або негативними емоціями; вони не завжди будуються на дійсній, об’єктивній інформації про людину.                Принципи формування міжособистісних стосунків. Усі ми живемо в людському середовищі, тому постійно спілкуємося з великою кількістю людей, установлюючи з ними певні стосунки. Найбільше людина спілкується з членами своєї родини. Отже, стосунки в сім’ї для неї найважливіші. Сім’ю можна порівняти з мініатюрною державою, бо вона вирішує подібні питання: фінансові, житлові, «внутрішніх» і «зовнішніх» взаємин. Спілкуючись, люди утворюють різні групи. Група — це спільнота людей, які об’єдналися для спільної роботи або спілкування. Кожен член групи має свій статус. Статус — це закріплені за людиною права й обов’язки, які визначають її місце в групі. Усе ваше життя проходить у групах. Спочатку це сім’я, клас, гуртки за інтересами, спорт. У кожній групі ви маєте свій статус, займаєте в ній своє місце й обов’язково враховуєте інтереси інших її членів і загальні інтереси групи. У формуванні людських стосунків важливе значення мають сприйняття, оцінка й розуміння людьми одне одного. Розвиток міжособистісних стосунків у групі проходить кілька етапів.                                                Перший етап — етап знайомства: виникнення взаємного контакту, взаємного сприйняття й оцінки людьми одне одного, що зазвичай впливає на характер взаємин між ними.                                         Другий етап — етап дружніх стосунків: виникнення міжособистісних стосунків, формування внутрішнього ставлення людей одне до одного, поява неформального активу, тобто членів групи, що мають авторитет у багатьох членів колективу. Цей етап характеризується створенням системи міжособистісних і ділових стосунків між членами колективу, появою лідера групи, де всі учасники визнають його керівництво, покладаються на нього в прийнятті серйозних рішень і вирішенні важливих проблем.                                                                                                                                             Третій етап — етап товариських стосунків: зближення поглядів, підтримка одне одного, довіра. Цей етап розвитку стосунків характеризується високим рівнем згуртованості, єдності, близькості поглядів, оцінок і позицій.                                                                                                                            Особистість — це активний діяч суспільного розвитку. Вона є продуктом стосунків людей. Особистість не може жити за межами суспільства, колективу, групи, вона в них стверджується, реалізується. Міжособистісні стосунки багато в чому залежать від того, як люди сприймають одне одного. Почуття, інтереси, увага — саме ці психічні прояви характеризують ставлення до особистості та її позицію. Міжособистісні стосунки реалізуються в групах, колективах, у процесі спілкування й можуть бути позитивними й негативними, формальними й неформальними тощо.                                                 Стосунки з однолітками. У вашому житті важлива роль належить правильно побудованим стосункам з ровесниками. Останнім часом ви помічаєте, що сфера ваших стосунків значно розширюється. Ви більше часу витрачаєте на спілкування, розширюється ваш соціальний простір (серед найближчих друзів-старшокласників — учні інших шкіл, коледжів, студенти вишів). Ваше спілкування стає вибірковим у дружбі, підвищується й рівень вимог до спілкування. У розширенні сфери стосунків реалізується потреба переживати нові враження, набувати нового досвіду, відчувати себе в новій ролі, а також потреба в самовиявленні та розумінні іншими людьми. Так, ви шукаєте людину, яка розумітиме вас, співчуватиме й співпереживатиме, буде щирою з вами й матиме єдині з вами погляди. Емоційна прив’язаність у міжособистісних стосунках на етапі юнацького віку реалізується в дружбі яка є школою саморозкриття особистості, розуміння іншої людини. Її критеріями багато хто з вас уважає взаєморозуміння, взаємодопомогу, вірність і психологічну близькість.                                                                           Дружба — це взаємини між людьми, що ґрунтуються на єдності поглядів, інтересів і життєвих цілей. Вона виявляється не тільки в спільній діяльності та спілкуванні, яке здебільшого зумовлюється зовнішніми обставинами, а й у духовному спілкуванні, взаємній особистій зацікавленості. Початковою формою дружби може бути товаришування, збагачене особистою приязню. Дружба — це глибока й стійка особиста прихильність, яка витримала перевірку часом і загартована в труднощах, це союз людей, спілкування між якими стає їхньою моральною потребою. Велике значення в дружбі мають індивідуальні моральні якості — відвертість, чесність, щирість, відданість, довіра, вірність, безкорисливість, взаємна вимогливість. Адже у відвертому, щирому обміні думками, в обговоренні життєвих цілей і планів часто формуються переконання, відбувається самопізнання, самовизначення особистості, конкретизуються завдання самовиховання. У дружбі ви випробовуєте себе, пізнаєте внутрішній світ — свій та інших. Для вас на сучасному етапі важливо, щоб інші сприймали вас такими, якими ви є.                              Стосунки з дорослими. Особистісний розвиток у ранній юності особливо залежить від взаємин з дорослими. Такі стосунки іноді є суперечливими. З одного боку, ви прагнете самостійності, а з іншого — відчуваєте страх і тривогу, долаючи проблеми, потребуєте підтримки. У стосунках з дорослими ви також прагнете автономії та самостійності, обмежуєте права дорослих і розширюєте свої. Однак потрібно пам’ятати, що у світ дорослих ви входите через наслідування їхніх зовнішніх форм поведінки. Основним змістом спілкування з дорослими стають питання соціальних проблем, взаємин між людьми. Це й навчання, і вибір майбутньої професії, міжособистісні стосунки, захоплення, норми моралі, ваше минуле, теперішнє та майбутнє, атмосфера в родині тощо. Більшість з вас уважає, що проблеми життєвого самовизначення неможливо розв’язати в спілкуванні з ровесниками, оскільки їхній соціальний досвід ще недостатній для цього. Добре, коли в стосунках з близькими людьми переважає довірливий тип взаємин. Це створює сприятливі умови для вирішення характерної для цього періоду проблеми пізнання себе, своїх можливостей і свого місця в житті. Щасливими є стосунки, коли батьки та близькі люди стають вам друзями. З ними легко проводити час, знаходити теми для розмов, а також займатися спільною діяльністю. Коли стосунки будуються на недовірі, нерозумінні, взаємних звинуваченнях — це перешкоджає розвитку потреби в спілкуванні з дорослими й спонукає підлітків до пошуку відповідей на запитання, що постають перед ними, у колі однолітків. Останні, не володіючи достатнім соціальним досвідом і необхідними знаннями, дають суперечливу або неадекватну інформацію й на свій розсуд інтерпретують будь-які факти. Трапляється, що на ґрунті непорозуміння виникають певні проблеми, суперечки, а іноді й конфліктні ситуації. Що ж тоді робити? Потрібно послуговуватися словами Д.Карнегі: «Єдиний спосіб перемогти в суперечці — це уникнути її... Ставтеся з розумінням до думок і бажань інших». Завжди пам’ятайте, що в конфліктах не буває переможців і переможених. Якщо конфлікт уже розпочався, то для того, щоб його залагодити або спрямувати в конструктивне русло, потрібно дотримуватися певних правил:

• вирішувати проблему шляхом переговорів, а не образ;
• обговорити умови проведення переговорів і поведінки під час них;
• намагатися вирішити проблему конструктивно;
• знайти рішення, яке влаштує обох, і домовитися його виконувати.

Людина живе в суспільстві. Вона постійно вибудовує свої стосунки з іншими людьми — і це дуже важливо для вирішення будь-яких проблем. Проте успіх і позитив будь-яких стосунків визначається насамперед взаєморозумінням. Так, багато суперечок, сварок виникає внаслідок недостатнього взаєморозуміння, нездатності почути одне одного, відчути розумом і серцем. Отже, міжособистісні стосунки на етапі ранньої юності є важливим чинником розвитку особистості. Спілкування з ровесниками характеризується розширенням сфери спілкування підлітка. Емоційна прив’язаність у міжособистісних стосунках реалізується в юнацькій дружбі. У стосунках з дорослими підлітки прагнуть звільнитися від контролю та опіки батьків і вчителів, а також від установлених ними норм і порядків. Однак потрібно пам’ятати, що в спілкуванні з дорослими підліток засвоює суспільно значущі критерії оцінок, цілі та мотиви поведінки, способи аналізу навколишньої дійсності й способи дій, що є дуже важливим чинником у подальшому житті кожної людини.                                                                                          

Поради щодо встановлення контакту з іншими людьми:

• якомога швидше знайти спільні інтереси;
• по-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися, уважно слухати);
• не виявляти до співрозмовника зверхності;
• щиро цікавитися співрозмовником і тим, про що він говорить;
• намагатися діяти незалежно від свого настрою.

При підготовці до уроку використаний матеріал з сайту https://uahistory.co/pidruchniki/polishyk-health-basics-9-class-2017/20.php