17.02.26 Урок №22 Тема: Харчова промисловість у світі та в України. Чинники розміщення всіх галузей промисловості. Географія виробництва продуктів харчування. Цукрова та кондитерська промисловість. Борошномельно-круп’яна і хлібопекарна промисловість. Домашнє завдання: Опрацювати §32-33 (ст.173-183). Розробіть свою власну рекламу на улюблений продукт харчової промисловості.
Людина їсть, щоб жити, а не живе, щоб їсти.
Сократ
Повсякденному житті кожен з нас є споживачем продовольчих товарів, прагне
використовувати екологічні продукти. Тому основне завдання харчової
промисловості забезпечити населення високоякісними продуктами харчування. Харчова
промисловість тісно пов’язана із сільським господарством. Вона зустрічається
практично скрізь, де проживають люди. Усього в
Україні промислове виробництво харчових продуктів на сьогодні здійснює близько
22 тис. промислових підприємств, де зайнято майже три мільйони осіб. Асортимент
продукції налічує понад 4 тис. найменувань.
Розміщення виробництва харчової промисловості визначено: спеціалізацією с/г (джерела сировини); розміщення населення (споживач), характеристиками сировини й готової продукції (термін зберігання), а також можливостями їхнього транспортування. Розміщення галузей харчової промисловості визначається переважно особливостями сировини, що переробляється. Якщо сировина швидко втрачає якість під час перевезення й збереження або при переробці дає багато відходів, то підприємства розміщуються поблизу сировини. Наприклад, в цукрових коренеплодах вміст цукру зменшується щодня після збирання, тому підприємства по виробництву цукрового піску розміщуються поблизу районів вирощування. За таким же принципом розміщуються виробництва вершкового масла, сиру, молочних консервів і сухого молока, м’ясних і плодоовочевих консервів. Якщо готова продукція підприємства має короткий термін зберігання, нетранспортабельна, то підприємства розміщується поблизу споживача. До таких належать хлібопекарська, частково кондитерська промисловості. Ті підгалузі, що використовують сировину, яка вже пройшла первинну переробку, розміщуються в районах споживання, тобто по всій країні відповідно до кількості населення. Це такі галузі як хлібопекарська, макаронна, кондитерська, м’ясна. Професії у харчовій промисловості: кондитер, пекар, наладчик машин, біотехнолог, тістоміс, пічник, упаковщик, пивовар, сировар. Харчова промисловість об'єднує понад 40 підгалузей і виробництв. Головними підгалузями є: борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, цукрова, м'ясна, молочна, олійно-жирова, плодоовочева, спиртова, рибна та інші.
Борошномельна – круп’яна промисловість – це галузь, яка виробляє із зернових культур борошно (пшеничне, житнє, кукурудзяне) та крупи (гречана, пшоняна, рисова, перлова, ячна, манна). Ця галузь розвивається на базі зернового господарства. Вона забезпечує населення борошном та крупами, а її відходи йдуть на виробництво комбікормів, які використовуються у тваринництві. Значна кількість борошномельних підприємств у розміщенні орієнтується на райони сировини і центри споживання. Найбільшими центрами цієї галузі є Львів, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса.
Хлібопекарська галузь – це сукупність, підприємств які виробляють із борошна хлібобулочні вироби. Ця галузь розвивається на базі борошномельної промисловості. Хлібопекарська галузь виробляє таку продукцію: хліб різних сортів і найменувань, батони, різноманітні булочки, караван та ін. Потужні механізовані підприємства розміщені у великих містах. Хлібозаводи є також майже в усіх невеликих містах. Чим більше місто, тим більше в ньому випікається хлібних виробів. Великі державні хлібозаводи не завжди себе виправдовують. Останнім часом розширюється мережа невеликих приватних пекарень, що максимально наближають випікання хліба до споживача.
Кондитерська промисловість характеризується виробленням великої кількості різноманітних солодощів і у своєму розміщенні орієнтується на споживача. Окремі види її продукції мало транспортабельні і мають дуже обмежені строки реалізації і зберігання. Нині кондитерська промисловість набула значних масштабів розвитку. Провідними центрами галузі є Львів (“Світоч”), Тростянець (“Крафт Якобз Сушард Україна”), Харків, Вінниця, Житомир, Донецьк (“А.В.К” і "Конті"). У наш час Лідером національного ринку кондитерських виробів є Кондитерська корпорація ROSHEN (Київ). Близько 25% усіх вітчизняних солодощів випускається на фабриках цієї корпорації – Київській, Вінницькій, Маріупольській та Кременчуцькій. Продукція експортується до Казахстану, Узбекистану, Молдови, Естонії, Латвії, Литви, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю та інших країн. Більшість підприємств кондитерської промисловості в Україні розвиваються із залученням іноземного капіталу.
Цукрова промисловість. Це одна з найстаріших і провідних галузей України яка є підгалуззю харчової промисловості. Перше місце за концентрацією посівів та валових зборів цукрових буряків посідає Поділля та прилеглі до нього області. На Україну припадає 3% світового виробництва цукру. За його випуском наша країна посідає третє місце в Європі після Франції та Німеччини. В Україні близько 200 цукрових заводів, які розміщені на території 19 областей. Всі підприємства цієї галузі розміщені в районах вирощування цукрових буряків. Основними центрами цукрової промисловості є: Найбільшим в Україні виробником цукру – піску є Вінницька область. Єдине підприємство, розміщене за межами цукробурякового виробництва – це цукрорафінадний завод в Одесі. Цукрова промисловість – важлива комплексоутворююча галузь. Навколо цукрових заводів виникає низка суміжних виробництв, що працюють на відходах (дефектний цукор та меляса) і виробляють спирт, дріжджі, вітаміни тощо. Інші відходи, наприклад жом, використовують відгодівельні господарства. Ця галузь належить до галузей, що потребують докорінного переоснащення. Поліпшення технічного забезпечення і технологічне оновлення обладнання цукрових заводів – важливі напрямки розвитку цукрової промисловості в нашій країні. Цукрова промисловість – зосереджена в районах збору цукрового буряку – Вінницька, Київська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Хмельницька, Харківська, Тернопільська обл. Для виробництва 1 тони цукру потрібно 10 т буряків.
Олійна промисловість також орієнтується на джерела сировини. Ця промисловість виробляє олію, майонез, маргарин, мило. Вона набула в Україні значного розвитку на власній сировинній базі і представлена спеціалізованими жировими комбінатами. Олія – цінний харчовий продукт і водночас важлива сировина для виготовлення інших продуктів цієї галузі, а також допоміжний матеріал у металургійній, лакофарбній, шкіряній промисловості. Близько 90% усієї олії в країні виробляють з насіння сояшнику. Крім того для виробництва олії використовують також насіння льону, ріпака, сої, гірчиці, кукурудзи. Основні підприємства олійно – жирової промисловості України діють в тих областях, де вирощують олійні культури. Це пов’язано із знаними сировинними витратами. Так, щоб виробити 1 т олії, необхідно переробити від 3 до 8 т насіння олійних культур. Основними районами її виробництва є Донбас і Придніпров’я. Потужні жирові комбінати зосереджені у: Чернівцях, Кіровограді, Полтаві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Одесі. Олійно – жирова промисловість має широкі виробничо – територіальні з іншими галузями господарства. Відходи виробництва, особливо макуха, використовується в тваринництві.
В Україні дуже розвинена плодоовочеконсервна промисловість. Плодоовочева промисловість здійснює виробництво плодоовочевих консервів, сушених овочів та фруктів, варення, джемів, компотів. У своєму виробництві вона орієнтується на джерела сировини. Основні підприємства цієї галузі зосереджені в районах сировинних баз, передусім у степовій і лісостеповій зонах. Потужні спеціалізовані підприємства зосереджені в Криму, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Закарпатській, Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій, Черкаській, Запорізькій областях.
Масло-сироробна промисловість. Молочна промисловість – це сукупність підприємств які виробляють широкий асортимент молочної продукції (сметану, кефір, масло, ряжанку, йогурт, сир твердий і м’який, сухе молоко та ін.). Північна і Центральна частини України спеціалізуються на молочному та молочно – м’ясному скотарстві. Саме ця продукція і є сировиною для молочної промисловості. До складу молочної промисловості входять також маслоробні, сироварні та молочноконсервні підприємства. На розміщення молокопереробних заводів впливають сировинні чинники та наявність масового споживача. Так виробництво пастеризованого молока, сметани, кефіру, ряжанки, йогурту – зосереджено у великих містах, а виробництво масла, сиру, молочних консервів – у невеликих містах і селищах сільськогосподарських районів з розвинутим молочним тваринництвом. Провідне місце у виробленні молочних продуктів належить Львівській, Київській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській областям. Нині молокопереробна промисловість України має низку проблем, головна з яких – застаріле виробниче устаткування. Останнім часом зросла кількість невеликих приватних виробництв з молокоперобки, які виробляють масло та сир. Зросли також і обсяги імпортних поставок цієї продукції, особливо молочнокислої. А ще в домашніх умовах кожна господиня також може сама виготовити сир, сирок, сметану, масло, а в гірських районах нашої області виготовляють бринзу. Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця галузь одна з найбільш динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Найвідоміші торгівельні марки «Селянське», «Ферма», «Словяночка», «Галичина», «Простоквашино», «Ромол», «Яготинське»
Підприємства рибної промисловості виловлюють рибу, морепродукти та виробляють харчову, медичну, кормову і технічну продукцію. Риболовецькі судна України виловлюють рибу в Чорному, Азовському морях, а також у різних районах світового океану, та частково у річках. За рік виловлюють близько 50 млн т риби. Переважну частину виловленої риби споживають у білках. Крім того з неї виробляють жир, вітаміни. А також борошно для відгодівлі худоби. З відходів рибної промисловості виробляють добрива. Переробка риби здійснюється на судах – заводах, а також на рибопереробних комбінатах у великих портових містах. Великі рибопереробні підприємства є на підприємствах розташованих у портових містах: в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Севастополі, Керчі. У природних і штучних водоймах виловлюють промислову рибу, а в невеликих водоймах вирощують різноманітні види риб. На штучних ставках розводять також форель. Україна має потужний риболовний флот і відповідну переробну базу.
М’ясна промисловість. Україна є значним виробником м’яса, переробку якого здійснюють підприємства м’ясної промисловості. Тваринництво є сировинною базою для цієї галузі. На промисловій основі організовано переробку м’яса яловичини і телятини, баранини, свинини, птиці. У структурі виробництва м’яса провідне місце належить яловичині та телятини (47%) свинині (39%) і птиці (12%). Обсяг виробництва баранини в Україні незначний; дещо більший у Карпатських областях та у Криму. М’ясна галузь виробляє свіже м’ясо, ковбаси, копченості, консерви. Крім харчових продуктів, м’ясна промисловість виробляє також корма для сільського господарства, лікувальні препарати. З тваринної сировини виробляють відомий усім гематоген. Головні підприємства цієї галузі – м’ясокомбінати – зосереджені у великих містах, а також у районах розвинутого тваринництва. Найбільші з них розташовані у: Києві, Вінниці, Полтаві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Донецьку, Одесі,Черкасах. Сировинна база тваринництва останнім часом розширилася за рахунок прискореного розвитку птахівництва в Донбасі, Придніпров’ї,навколо Києва та Харкова, а також у курортних зонах. Полтавський м’ясокомбінат відомий як підприємство, що працює без відходів. Воно єдине в нашій країні, де виробляють струни для скрипок та інших інструментів з натуральної сировини.
Розвиток харчової промисловості призвів до поділу її на 2 гілки: одна
перетворилася на так званний фаст- фуд, друга - експлуатує традиційні підходи
до технології виробництва продуктів харчування, які потребують додаткової
обробки перед споживанням.
Що впливає на ваш вибір, коли ви приходите до супермаркету купити товар?
(звук, запах, розташування товару, зовнішній вигляд)
Сучасна реклама відіграє велику роль в нашому житті, вона має суттєвий вплив на авдиторію. Реклама супроводжує нас будь де: в телевізорі, інтернеті, на вулиці в магазині. Коли ми бачимо рекламу певного продукту, в нас виникають асоціації, спогади про даний товар, що спонукає купити його, таким чином навіть самі цього не розуміючи ми піддалися рекламі.
На харчування населення будь-якої держави впливає рівень доходів. Одним з індикаторів харчування населення є економічна доступність продуктів, що визначається як частка витрат на харчування у загальних витратах. У США індикатор доступності продуктів харчування становить 11-12%, і навіть у бідного населення він не перевищує 25%. Пересічний швед витрачає на продукти харчування 23% доходів, японці і французи – 18-19%, голландці, німці та англійці – 14-15%, канадці – 12%. У Японії бідною вважається сім’я, у якої індикатор доступності харчування перевищує 35%. Межею для зазначеного показника вважається 60%. Індикатор доступності продуктів харчування в Україні у 2012 році становив 52,0%
Чи знаєте ви, що...
Як ви гадаєте, скільки
людина з'їдає різних продуктів протягом життя? Учені підрахували, що за 70
років людина на вживання їжі витрачає 6 років життя та споживає близько:
·
14000
літрів молока,
·
8
тон хлібобулочних виробів,
·
12
тон картоплі,
·
7
тонн риби та м'яса,
·
10000
яєць.