9 клас 04.12.25 Урок №13

 Тема: Складові особистої гігієни. Гігієнічні процедури. Біологічні ритми і здоров’я. Значення сну в юнацькому віці.                                                                                              Домашнє завдання:  Опрацювати інформацію в підручнику (§6-7,ст. 32-39).                                                                                                                                                                                                  Гігієна – це сукупність заходів, що запобігають захворюванням і забезпечують збереження здоров’я. Походить  слово «гігієна» походить від імені давньогрецької богині Гігіеї — богині здоров’я, дочки Асклепія — бога медицини та лікування. Кожен з нас має дотримуватися правил особистої гігієни. Ми оцінюємо іншу людину за певними критеріями: віком, зовнішністю, соціальним статусом, інтелектом, ставленням до нас самих. Є таке прислів’я: «Не суди по одягу — суди по розуму». Інформацію про зовнішній вигляд ми отримуємо безпосередньо від органів чуття, насамперед від органів зору та нюху. Потрібно розуміти, що особиста гігієна — це одна з необхідних умов для нормального спілкування з іншими людьми, установлення соціальних контактів як з однолітками, так і з дорослими. Чисте волосся, акуратно підстрижені нігті й відсутність неприємного запаху допомагають сформувати про себе приємне перше враження. Крім того, особиста гігієна дозволяє запобігти багатьом захворюванням, що їх спричиняють шкідливі мікроорганізми, порушення режиму роботи й відпочинку, нераціональне харчування. Людина, яка дотримується особистої гігієни, хворіє не так часто, як той, хто цього не робить.

Гігієнічні процедури

Ви з дитинства знайомі з такою гігієнічною процедурою, як миття рук перед їдою, умієте чистити зуби. Усе це є важливим для вас і сьогодні. Але ви вже підлітки, ваш організм змінюється, дорослішає. Які ж особливості гігієни в цьому віці?

По-перше, у підлітків через гормональні зміни в організмі активніше працюють потові залози. Піт швидко набуває сильного запаху внаслідок розмноження в ньому бактерій. Тому підліткам бажано приймати душ двічі на день — уранці та ввечері. Можна використовувати дезодоранти, але необхідно пам’ятати, що дезодорант можна наносити тільки на чисту шкіру. Крім того, слід щодня міняти натільну білизну: сорочки, футболки, майки, труси, шкарпетки.

По-друге, у підлітків зазвичай підвищена секреція сальних залоз, що може стати причиною виникнення вугрів і гнійників, переважно на обличчі й спині. Підлітки повинні правильно доглядати за шкірою і вчасно звертатися до дерматолога в разі появи серйозних проблем.

По-третє, у підлітковому віці може з’явитися лупа, що також пов’язано зі змінами в секреції сальних залоз шкіри голови. Для того щоб її позбутися, слід проконсультуватися з фахівцем.

Крім цього у підлітковому віці змінюється гормональний фон організму, через що на тілі підлітка починає рости волосся. Доводиться вчитися користуватися станком для гоління, добирати косметичні засоби для гоління, не забувати про гігієну пахв.

Загальний план гігієнічних процедур для підлітків може бути таким:

• душ щодня (краще двічі на день);

• миття голови відповідно до типу волосся;

• чищення зубів двічі на день;

• зміна нижньої білизни й шкарпеток щодня.

Зрозуміло, що особиста гігієна є невід’ємною частиною здорового способу життя, частиною загальної культури людини.

Гігієна — це практика підтримання чистоти з метою забезпечення здоров'я. Особиста гігієна є однією з необхідних умов для нормального спілкування з іншими людьми, установлення соціальних контактів як з однолітками, так і з дорослими. Особиста гігієна допомагає запобігати багатьом захворюванням, що їх спричиняють шкідливі мікроорганізми, порушення режиму роботи і відпочинку, нераціональне харчування. До складових особистої гігієни належать гігієна тіла, шкіри, волосся, нігтів, зубів, органів зору та слуху, порожнини рота, одягу та взуття, сну й відпочинку, гігієна житла, харчування тощо.

   Біологічні ритми — це ритмічні коливання процесів життєдіяльності, які впливають на здоров'я людини, включаючи її працездатність, імунітет та психічний стан. Дотримання природних циркадних ритмів (циклу дня і ночі) шляхом регулярного сну, відпочинку та харчування є ключовим для підтримки здоров'я. Порушення біоритмів може призвести до збоїв у функціонуванні організму та підвищеного ризику захворювань. 

Вплив біоритмів на здоров'я

·         Працездатність: Біоритми впливають на фізичну силу, концентрацію уваги, пам'ять і творчі здібності.

·         Імунітет: Нормальний біоритм підтримує сильну імунну систему.

·         Травлення: Обмін речовин і травлення залежать від добових ритмів.

·         Психічний стан: Регулярний біоритм сприяє стабільному психічному стану. 

Як підтримувати біоритми

·         Сон: Лягайте спати приблизно в один і той же час, найкраще з 21 до 23 години, коли організм готується до відпочинку.

·         Режим дня: Створіть розпорядок дня, що відповідає вашому хронотипу ("жайворонок", "сова" або "голуб").

·         Харчування: Правильно організований режим харчування є важливою складовою для підтримки біоритмів.

·         Відпочинок: Робіть регулярні перерви протягом дня і забезпечте собі повноцінний нічний сон. 

Що заважає біоритмам

·         Нерегулярний режим сну і неспання.

·         Штучне продовження світлового дня за допомогою освітлення ввечері.

·         Неправильне харчування.

·         Перевтома та стрес. 

Сон у підлітковому віці критично важливий для фізичного розвитку, когнітивних функцій та психічного здоров'я. Він допомагає відновлювати енергію, зміцнювати імунітет, нормалізувати гормональний баланс та консолідувати пам'ять, оскільки саме в цей період відбуваються інтенсивне зростання та гормональні зміни. Рекомендована тривалість сну для підлітків становить 8–10 годин на добу. 

Фізичний розвиток

·         Зростання і відновлення: Під час сну в організмі виробляється соматотропний гормон, який відповідає за ріст клітин і відновлення тканин.

·         Зміцнення імунітету: Якісний сон підтримує імунну систему, що особливо важливо під час активного росту.

·         Гормональний баланс: Достатній сон допомагає регулювати рівень гормонів, зокрема, тих, що відповідають за апетит (лептин і грелін). 

Когнітивні функції

·         Пам'ять та навчання: Сон необхідний для обробки денної інформації та переведення її в довготривалу пам'ять, а також для підтримки концентрації та здатності до навчання.

·         Вирішення проблем: Під час сну мозок аналізує інформацію та може знаходити нові, творчі рішення для складних завдань. 

Психічне здоров'я

·         Антистресовий вплив: Сон допомагає знизити рівень стресу і нормалізувати емоційний стан.

·         Енергія та настрій: Якісний сон забезпечує відновлення сил та енергії, що позитивно впливає на загальний настрій та самопочуття. 

Важливі аспекти

·         Рекомендована тривалість: Підліткам віком 12-18 років рекомендується спати від 8 до 10 годин на добу.

·         Фази сну: Сон складається з фаз повільного та швидкого сну. Повільний сон відновлює фізичні сили, а швидкий сон пов'язаний з обробкою інформації та сновидіннями.    

8 клас 04.12.25 Урок № 15

Тема: Географічне положення України: фізико-географічне. Крайні точки, географічні центри України та Європи. Берегова лінія.                                                                            Домашнє завдання: Прочитати §12 (ст.48-53), переглянути відео в блозі, оформити конспект. Оцінити свої досягнення за 12 балами в кінці параграфу.        

  Політичне значення утворення незалежної Української держави для Європи дуже велике. Величезний людський і економічний потенціал, науково-технічні можливості, працьовитий і освічений народ, значні природні багатства тощо — все це висуває Україну в потенційні лідери європейської спільноти держав. Україна — найбільша держава Європи. Наша країна займає більш як 5,7 % території Європи.  Територія України розташована між 44° 23’ і 52° 25’ північної широти та між 22° 08’ і 40° 13’ східної довготи. Вона простягається зі сходу на захід на 1316 км. У найширшій центральній частині держави відстань між крайніми північною та південною точками досягає 893 км. Загалом територія держави витягнута із заходу на схід на 423 км більше, ніж з півночі на південь. Протяжність північної і південної частин із заходу на схід значно менша, ніж центральної. Сучасна Україна — велика держава, що відновила свою незалежність наприкінці другого тисячоліття. Країна має вигідне географічне і гео- політичне положення, потужний природно-ресурсний, трудовий і виробничий потенціал, великі можливості для економічного розвитку.

                                                           Загальні відомості про територію України:

Розташування України – центральна та південно-східна Європа.

В Україні розміщений центр Європи – біля с. Ділове Рахівського району Закарпатської області.

Площа – 603,7 тис. км ² - 5,7 % (1/18) площі Європи, 0,44 % (1/225) площі суходолу Землі.

За площею 39 місце в світі серед незалежних держав, 2 місце в Європі.

Довжина сухопутних кордонів – понад 5,6 тис. км, морські кордони – 1,5 тис. км.

Широтне положення:

Територія України лежить у середніх широтах Північної півкулі відносно екватора між паралелями 45° і 52° пн. ш.

Крайнім її північним пунктом є село Грем'яч Чернігівської області, а південним — мис Сарич на Кримському півострові. (52°23' пн. ш.)

Південна – мис Сарич (44°23' пн. ш.).

Відстань між крайніми північною та південною точками – 893 км.

Україна розташована в помірних широтах Північної півкулі, у межах зон мішаних лісів, лісостепу і степу.

Довготне положення:

Відносно нульового (Гринвіцького) меридіана – в Східній півкулі.

Крайня західна точка – біля с. Соломонове поблизу м. Чоп Закарпатської області (22°09' сх. д.).

Східна – біля с. Червона Зірка Міловського району Луганської області (40°13' сх. д.).

Відстань між західною та східною точками – 1316 км.

Географічні центри:

·         За перетином паралелі і меридіана, які ділять територію навпіл (серединні) - 48°23' пн. ш., 31°10' сх. д. – поблизу с. Добровеличівка Кіровоградської області;

·         За допомогою комп’ютера – на північ від с. Добровеличівка, поблизу с. Мар'янівка Шполянського району Черкаської області.

Положення щодо океанів і морів:

Вихід до Чорного та Азовського морів → вихід до Світового океану через протоки Босфор, Дарданелли, Гібралтар.

Положення щодо потоків повітряних мас:

Переважання західних вітрів (з Атлантичного океану) → в західній частині клімат вологіший і тепліша зима.

Положення щодо тектонічних структур і найбільших форм рельєфу:

Євразійська літосферна плита → рівнини, захід і південь – Середземноморський рухливий пояс → Кримські гори і Карпати.

Розташування в межах басейнів великих річок:

Найбільші річки – Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай, Західний Буг.

Фізико-географічне положення України

Ознаки для характеристики	Особливості географічного положення
На якому материку розміщена?	Євразія
У якій частині світу розташована?	Європа
Площа території	603.7 тис. км2 (1 місце у Європі)
Крайні точки	пн.-с. Грем’яч (52° 22’ пн. ш. 33° 11’ сх. д.) пд.-м. Сарич (44° 23’пн. ш. 33° 44’ сх. д.) зх.-м. Чоп (48°05’ пн. ш 22°08’ сх. д.) сх.-с. Червона Зірка (49°15’ пн. ш 40°13’ сх. д.)
Протяжність території	з півночі на південь — 893 км із заходу на схід — 1316 км
Країни, з якими межує	Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова
Якими морями омивається?	Чорним та Азовським
На якій тектонічній структурі розміщена?	Східноєвропейська платформа і Альпійсько- Гімалайський пояс
На якій формі рельєфу розташована?	Східноєвропейська рівнина
У якому кліматичному поясі розташована?	Помірний, субтропічний
У якій природній зоні?	Мішані ліси, лісостеп і степ
Які шляхи сполучення з іншими країнами?	Сухопутні, морські, річкові

Країни-сусіді

Країни, з якими межує Україна на суходолі	Протяжність кордонів у км	Столиці країн-сусідів
Росія	1270	Москва
Білорусь	1084	Мінськ
Польща	543	Варшава
Словаччина	99	Братислава
Угорщина	135	Будапешт
Румунія	625	Бухарест
Молдова	1191	Кишинів

03.12.25 Урок №13

 Тема: Здоров’я і вибір способу життя. Поняття про оздоровчі системи.                          Домашнє завдання: Прочитати §7 (ст.76-81), виконати вправу 7.1 в е-додатку.

   Здоров'я та вибір способу життя є невід'ємними поняттями, де оздоровчі системи — це комплекси знань та методів, які допомагають формувати здоровий спосіб життя та зберігати здоров'я. Ці системи включають такі компоненти, як раціональне харчування, рухова активність, загартовування, режим праці та відпочинку, особиста гігієна та відмова від шкідливих звичок. 

Поняття оздоровчих систем

·         Визначення: Оздоровчі системи — це сукупність знань, навичок, звичок і цілеспрямованих дій, що спрямовані на збереження, зміцнення та відновлення здоров'я людини.

·         Типи: Вони можуть бути традиційними (наприклад, йога, ушу) або сучасними, науково обґрунтованими.

·         Історичний контекст: Оздоровчі практики існують з давніх часів, особливо розвинені в культурах Сходу (Індія, Китай). 

Ключові складові оздоровчих систем

·         Раціональне харчування: Система правил щодо вибору продуктів, їх хімічного складу, кулінарної обробки та режиму прийому їжі.

·         Рухова активність: Регулярні фізичні вправи, які повинні відповідати індивідуальній оптимальній нормі для підтримки організму.

·         Загартовування: Процедура, що вимагає дотримання чітких правил для підвищення стійкості організму.

·         Режим праці та відпочинку: Правильний розподіл часу між роботою та відпочинком є важливим для збереження сил та запобігання перевтоми.

·         Особиста гігієна: Дотримання правил особистої гігієни є одним з фундаментальних аспектів здорового способу життя.

·         Відмова від шкідливих звичок: Позбавлення від залежностей, таких як куріння чи надмірне вживання алкоголю, є критично важливим для здоров'я.

·         Культура здоров'я: Формування усвідомленого ставлення до свого здоров'я та бажання його підтримувати. 

Оздоровчі системи забезпечують:

- зміцнення кісток та м’язів;

- підвищення опірності організму інфекційним хворобам, впливу несприятливих погодних умов, стресам;

- зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань;

- покращення сну і травлення;

- підвищення працездатності;

- уповільнення процесів старіння.

 До складу оздоровчих систем входять:

-          фізичні вправи і комплекси гімнастики;

-          раціональне харчування;

-          психологічні практики релаксації;

-          моральні постулати (правила).

 Під час розвитку суспільства формувалися різні погляди на здоровий спосіб життя. Тому в різних країнах виникли різні оздоровчі системи, які умовно поділяють на традиційні та сучасні.                          Традиційні системи розвивалися в епоху античності, коли основою були цілісні уявлення про здоров’я. Такі системи поширилися по всьому світу з країн, які мають культуру, що розвивалася довго і безперервно. Початок до розвитку традиційних оздоровчих систем йде з Китаю та Індії. Тому всі вони спрямовані на досягнення гармонії людини як внутрішньої, так і з навколишнім світом. Адже антична освіта передбачала навчання культурі здоров’я, а методи навчання ґрунтувалися на принципах гармонії. До традиційних оздоровчих систем відносять йогу, ушу, цигун. Йога є методом самовдосконалення людини, гармонізації фізичного здоров’я і духовної краси людини, сприяє вдосконаленню самоконтролю. Йога включає також поради щодо дихання, харчування, фізичних вправ.

Ушу – бойові мистецтва з метою самозахисту, оздоровлення та самовдосконалення.

Цигун – мистецтво саморегуляції енергії, яке використовують для профілактики деяких захворювань, покращення фізичних та моральних якостей людини.

Сучасні оздоровчі системи з’являються в країнах з молодою культурою, і час їх існування ще невеликий. До сучасних систем оздоровлення відноситься загартовування – система гігієнічних заходів з використанням природних чинників: сонця, повітря і води.

Дієтотерапія також є оздоровчою системою. За використанням такого оздоровчого комплексу проводять добір оптимального набору продуктів відповідно до  фізіологічних особливостей і рухової активності.

Масаж – спеціальні прийоми дозованого розтирання тіла пацієнта руками чи за допомогою  спеціальних апаратів.

Фітотерапія використовується з давніх-давен і у системі здорового способу життя займає не останнє місце. При застосуванні фітотерапії використовуються властивості лікарських рослин.

Ароматерапія – використання ефірних олій, фітонцидів рослин тощо.

Арт-терапія – лікування засобами мистецтва: образотворчого, музичного, танцями тощо.

Кольоротерапія – використання позитивного впливу деяких кольорів на організм людини.

Анімалотерапія – лікування за допомогою тварин, наприклад, дельфінотерапія допомагає зняти психологічну напругу, а іпотерапія (кінь) сприяє розвитку рухливості, відчуття рівноваги та координації рухів.

Оздоровчі системи можуть включати в себе такі компоненти:

- фізичні вправи і гімнастичні комплекси;

- правила раціонального харчування;

- різні види єдиноборств і масаж;

- купання в крижаній воді й  відвідування лазні;

- моральні постулати й певні психологічні принципи;

- комплексні правила забезпечення здорового способу життя.

Оздоровчі системи можна підрозділити також на науково обґрунтовані й народні. Перші з’явилися в результаті застосування теоретичних наукових знань, а другі сформовані в процесі народної практики. Сучасні науково обґрунтовані оздоровчі системи побудовані на наукових знаннях з психології й фізіології людини, враховують її вік, стать, індивідуальні особливості.

Минуло не одне тисячоліття з того часу, як людство довідалося про цілющу силу трьох великих лікарів природи: сонця, повітря і води. Саме вони залишаються і досі основ­ними загартовуючими чинника­ми. Загартовуван­ня робить організм стійким до цих мікроорганізмів, і тому хворо­ба не розвивається або швидко пе­ребігає у легкій, майже непоміт­ній, формі.

Минуло не одне тисячоліття з того часу, як людство довідалося про цілющу силу трьох великих лікарів природи: сонця, повітря і води. Саме вони - вода, повітря і сонце - залишаються і досі основ­ними загартовуючими чинника­ми. До того ж, використані люди­ною у сполученні з фізичною культурою та правильно поставле­ною руховою активністю, ці чинни­ки є певним гарантом вашого здо­ров'я, можуть запобігти багатьом хворобам.

Особливо цінним є загартову­вання в дитячі та юнацькі роки. Адже чим раніше починають за­стосовувати природні загартову­ючі фактори, тим стійкішим стає організм до дії несприятливих умов довкілля.

Лікарі визначають такі принципи загартування:

• систематичність занять (виділити для загартування невеликий час, хоча б 5—10 хв, але щодня, і не дозволяти собі переривати його);

• поступовість збільшення навантаження (як часу процедур так і їх інтенсивності);

• комплексність (використання різних факторів і форм);

• врахування стану здоров'я того, хто загартовується;

• позитивний психоемоційний настрій (загартовуватися треба хо­тіти і робити це тільки в гарному настрої).