5 клас 12-13.11.26 Урок № 10

Тема: Інструктаж з БЖД. Значення символів притаманних видам декоративно-ужиткового мистецтва. Правила безпечної праці при виконанні технологічних операцій. Організація робочого місця, санітарно-гігієнічні санітарно-гігієнічні вимоги. (Гр.1)  Проєкт № 2  «Панно».                                                                           Домашнє завдання: Переглянути відео у блозі з теми.

Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення,

Шепіт трав і шелест яворів

І дзвінкі турботи сьогодення.

 

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею і цвітом.

І над світом, гляньте, і над світом

Українська вишивка цвіте!

Ганна Костів-Гуска

Символ – це умовне позначення будь якого предмета, поняття, або явища , що використовується для передавання і збереження інформації. Будь який символ – це образ у якому присутній певний зміст. Символіка – це сукупність символів , яку використовує та чи інша група осіб , організація, держава та ін.  Наприклад : олімпійська символіка, державна символіка і т.д. Символіка – це умовне вираження ідей, понять, почуттів. Народні майстри ніколи не малювали візерунки просто так. Кожен орнамент читався як таємний лист або молитва-оберіг, створена для конкретної людини чи свята.Символи в декоративно-ужитковому мистецтві (ДУМ) — це знаки-обереги, якими майстри з давніх часів передавали побажання добра, здоров'я та захисту. Народні символи прикрашають українську вишивку, писанкарство, гончарство, ткацтво, різьблення, петриківський розпис.

Основні групи народних символів

Рослинні символи (символи життя і краси)

·         Дерево життя: Головний символ Всесвіту, що поєднує минуле, теперішнє та майбутнє. Коріння означає предків, стовбур — сучасне життя, а крона — майбутні покоління.

·         Калина: Символізує дівочу красу, кохання, материнство та безсмертя роду. Червоні ягоди нагадують про красу життя і кров предків.

• Дуб -  мотив, що найчастіше зустрічався на парубочих сорочках і поєднував у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Вважалося, що у дубі живуть душі хоробрих воїнів і в ньому наймогутніша влада над злими силами. Він оберігає людину від усіляких негараздів, від злого чародійства. Символ чоловічої сили, мужності, незламності та довголіття. Його часто зображують поруч із калиною як символ єдності чоловічого і жіночого начал.

• Мак: Символізує пам'ять роду, красу, молодість та захист від злих сил. Дівчата, в сім’ях яких були загиблі, вишивали узори маку на сорочках, присягаючи зберегти й продовжити свій рід. Також червоний мак означає красу та молодість жінки.

·         Соняшник: Знак сонця, тепла, радості та родючості.

·         Верба — символ незнищенності та невмирущого роду.

•   Виноград розкриває нам радість і красу створення сім’ї, є символом родючості. З виноградної лози плели весільні вінки, нею прикрашали весільні караван. Наречену засівали сушеним виноградом, щоб у неї були діти.

• Лілеї. Квітка лілеї приховує в собі таємницю життя. В легендах – це символ дівочих чарів та чистоти, у неї закладено зміст народження, розвитку та безперервності життя

• Троянда – улюблена квітка українців. Її дбайливо вирощували під вікнами домівок та вишивали на сорочках, адже ця квітка нагадує сонце. Червона ружа є символом краси і чистоти.

 

• Хміль. Узори, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної символіки. Хміль дуже близький до символіки винограду. Бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю – це весільна символіка.

Тваринні (зооморфні) символи

·         Птахи (півень, лелека, ластівка, пава): Вісники весни, щастя, сімейного затишку та добробуту. Пава часто символізує жар-птицю, яка несе сонячну енергію.

·         Павичі або лебеді — символ щасливої родини.

·         Соколи, голуби чи півні — символ молодих та весільний символ. [

·         Кінь: Символ вірності, швидкості, працьовитості та чоловічої сили.

·         Олень (тур): Знак благородства, мудрості та багатства.

 Геометричні символи (знаки стихій)

·         Коло: Символ Сонця, нескінченності життя, енергії та Божого благословення.

·         Пряма горизонтальна лінія — символ землі та спокою.

·         Хвиляста лінія (меандр): Знак Води, яка очищає, дає життя всьому живому і символізує плинність часу.

·         Ромб (із крапкою всередині): Символ засіяного поля, родючості землі та добробуту в родині.

·         Хрест: Один із найдавніших оберегів, що символізує захист із чотирьох сторін світу, гармонію та поєднання земного й небесного.

·         Косий хрест — жіночий початок.

·         Спіраль — символ зародження життя та вічного руху.

·         Подвійний хрест / восьмикінцева зірка — поєднання чоловічого та жіночого початків.

·         Зірки -   це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а впорядкованим і гармонійним , засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

Образ-символ:

Берегиня – символ, поширений по всій Україні. Берегиня — узагальнений образ Матері-природи та захисниці, що дарує життя. Вона і Дерево  життя, і Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові дитину. Народ створив її загадковою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки.

 

                                           

Де використовуються ці символи?

Вид мистецтва	Популярні символи	Головне призначення
Вишивка	Калина, дуб, ромби, восьмикутна зірка, берегиня	Захист людини через одяг (рукави, комір, поділ) та прикрашання рушників
Писанкарство	Сонце (зірка), безкінечник (хвиля), олень, хрест	Побажання здоров'я, врожаю та весняного пробудження природи
Петриківський розпис	Калина, цибулька, жар-птиця, соняшник	Прикрашання оселі (печей, стін, посуду) для залучення радості та достатку
Гончарство	Хвилясті лінії, колоски, солярні знаки (сонце)	Захист їжі та води, що зберігаються в глиняному посуді

 

Орнамент – це декоративна прикраса, яка складається з елементів, що ритмічно повторюються.

В орнаментах, що започатковують себе ще в сивій давнині, знайшли відображення прагнення людини до щастя, її зв’язок з природою, історичні особливості того чи іншого регіону.

Вишиті орнаменти – не тільки прикраса. У них сконцентрований віковічний досвід народу, його уява про складність і гармонію буття, вони вчать людину добра і красоти.

Частина художніх елементів, які ритмічно повторюються по всій довжині і ширині орнаменту, називають рапортом.

9 клас 09.11.26 Урок № 9

Тема: Лісове господарство як вид економічної діяльності. Лісозабезпеченість.  (Гр.2)    Домашнє завдання: Опрацювати §15 (ст.85-91), підготувати проект за 1 обраною темою.

Коли висохне останнє дерево і помре остання тварина, ви зрозумієте, що у Всевишнього для вас немає іншої Землі.

Б.Д. Орлі

Ліс — джерело не тільки ресурсів деревини, а й кисню, рекреації, регулятора водного балансу території. Знання про лісове господарство перш за все дає можливість людині розуміти важливість збереження та раціонального використання й примноження територій цього унікального природного утворення.

Лісові  ресурси- це продукти лісових природних комплексів (деревні, лікарські,земельні), що використовують для задоволення потреб населення і виробництва. Є вичерпними відновлюваними ресурсами.

Лісове господарство — це галузь первинного сектору економіки (матеріального виробництва), яка займається обліком, вирощуванням, відтворенням, охороною і захистом лісів, а також регулюванням їхнього використання.

Отже, продукція лісового господарства є сировиною для виробництва будівельних матеріалів – дошки, брусу, паркету, а також паперу, волокна, палива, меблів, декору, харчових продуктів.

Основні складові (функції) лісового господарства

Лісівництво та відтворення: вирощування нових лісів, догляд за насадженнями, посадка дерев на місці вирубок.

Лісозаготівля: зрубування деревини та її первинна обробка (розпилювання на дошки, брус).

Охорона і захист: запобігання лісовим пожежам, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, контроль незаконних вирубок.

Збирання побічної продукції: заготівля грибів, ягід, лікарських трав, живиці, березового соку та використання мисливських угідь.

Отже, продукція лісового господарства є сировиною для виробництва будівельних матеріалів – дошки, брусу, паркету, а також паперу, волокна, палива, меблів, декору, харчових продуктів.

Найважливіша екологічна роль (регуляція стоку річок, захист ґрунтів від ерозії, виробництво кисню).

Лісозабезпеченість — відображає кількість лісової площі, що припадає на одного жителя планети, країни чи окремого регіону.

Для оцінки лісових ресурсів географи використовують два головні показники:

Лісозабезпеченість — розраховується шляхом ділення площі лісів на кількість населення території.

Вимірюється в: гектарах на одну людину (га/особу).

Лісистість — це відношення площі лісів до загальної площі всієї території.

Середня лісистість України становить 15,9%. Це суттєво нижче за оптимальний екологічний рівень для нашої країни, який має становити 20%.

Через високу густоту населення та порівняно невелику площу лісів, лісозабезпеченість України є низькою (близько 0,2 га/особу), що значно менше за середньосвітовий показник. Наша країна належить до лісодефіцитних.

Ліс – прекрасне, що є у людства землі. Без лісу ми б не змогли дихати, розвиватися. Тому бережіть природу, Вона надихає на прекрасне.  

                                         Теми навчальних проектів з підтем ІІ розділу                                 ПЕРВИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

«Сільське господарство» та «Лісове господарство» 

•        Необхідність охорони та збереження сільськогосподарських угідь.

 

•        Чи існує зв’язок між якістю сільськогосподарської продукції та здоров’ям людини.

 

•        Роль сільського господарства в структурі економіки України.

 

•        Пропагування товарів вітчизняного виробництва та підтримка власного виробника.

 

•        Упровадження ринку земельних ресурсів в Україні: «за» і «проти».

 

•        Визначення напрямів фермерської діяльності в країнах світу, Україні та своїй місцевості.

 

•       Екологічне значення лісу.

 

•       Власна відповідальність громадянина, місцевих громад, держави за збереження лісових ресурсів.

 

•       Важливість раціонального використання лісових ресурсів та їхньої подальшої повної переробки.

•       Проблеми використання лісових ресурсів України.

6 клас 06.11.26 Урок № 9

Тема: Інструктаж з БЖД. Види декоративно-ужиткового мистецтва. Технології і техніки створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва. (Гр.4) Короткі історичні відомості технік та технологій декоративно-ужиткового мистецтва. Орнамент та види орнаментів. Рапорт. Проєкт № 2 «Ялинкова прикраса».            Домашнє завдання: Прочитати параграфи 7-9 (ст.37-48), переглянути відео у блозі з теми.

Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ) — це вид творчості, створення художніх виробів, які мають практичне використання у побуті та водночас прикрашають наше життя.

Види декоративно-ужиткового мистецтва та короткі історичні відомості

Українське ДУМ має тисячолітні традиції, що беруть початок ще з часів Трипільської культури та Київської Русі.

• Вишивка — прикрашання тканини сюжетними малюнками або орнаментами за допомогою голок та ниток. Історія: Один із найдавніших видів мистецтва, який слугував не лише прикрасою, а й оберегом від злих сил.
• Гончарство (Кераміка) — виготовлення посуду, іграшок та інших виробів з обпаленої глини. Історія: Відоме з неоліту (Трипілля). Славетні центри в Україні — Опішня, Косів, Бубнівка.
• Писанкарство — розписування пташиного яйця за допомогою воску та фарб. Історія: Має дохристиянське коріння, символізує весняне відродження природи та зародження життя.
• Різьблення по дереву — художня обробка деревини. Історія: Здавна використовувалося для прикрашання житла (одвірки, сволоки) та предметів побуту (скрині, ложки). Центр — Яворівщина, Гуцульщина.
• Лозоплетіння — виготовлення виробів з еластичних рослинних матеріалів (лоза, солома, рогіз). Історія: Одне з перших ремесел, що виникло через потребу в місткостях для зберігання врожаю.
• Художнє кування (ковальство) — обробка металу під дією високих температур. Історія: Ковалі завжди вважалися майстрами з магічними знаннями. Виготовляли зброю, знаряддя праці, брами, свічники.
• Ткацтво та килимарство — виготовлення тканин і килимів на спеціальних верстатах. Історія: Ткацький верстат був у кожній хаті. Килими використовували для утеплення та прикрашання оселі.

Технології та техніки створення виробів ДУМ

Кожен вид мистецтва має свій унікальний набір інструментів та послідовність дій (технологію):

Вид мистецтва	Основні техніки	Матеріали та інструменти
Вишивка	Хрестик, гладь, стебнівський шов, мережка, низинка	Тканина, нитки (муліне), голка, п'яльця
Гончарство	Формування на гончарному крузі, ліплення, розпис (фляндрування), випал	Глина, гончарний круг, стеки, піч
Писанкарство	Воскова техніка (крапанка, писанка), шкрабанка, мальованка	Яйце, писачок, бджолиний віск, свічка, анілінові фарби
Різьблення	Плоскорельєфне, контурне, геометричне, ажурне	Деревина (липа, вільха), стамески, різці, ножі

Орнамент та його види

Орнамент (від латинського ornamentum — прикраса) — це візерунок, побудований на ритмічному повторенні або чергуванні окремих елементів. В орнаментах, що започатковують себе ще в сивій давнині, знайшли відображення прагнення людини до щастя, її зв’язок з природою, історичні особливості того чи іншого регіону.

Вишиті орнаменти – не тільки прикраса. У них сконцентрований віковічний досвід народу, його уява про складність і гармонію буття, вони вчать людину добра та краси.

Види орнаментів за змістом (мотивами):

• Геометричний — складається з ліній, кіл, трикутників, квадратів, ромбів (дуже популярний у вишивці та різьбленні).
• Рослинний — стилізоване (спрощене) зображення квітів, листя, гілок, ягід (наприклад, калина, дубове листя, барвінок).
• Зооморфний (тваринний) — зображення птахів, коней, риб, оленів або фантастичних істот.
• Антропоморфний — стилізовані зображення людей (найчастіше жіноча фігура — символ Берегині).
• Каліграфічний — утворюється з окремих літер або тексту (часто зустрічається у східному мистецтві).
• Предметний — зображення знарядь праці, зброї, музичних інструментів.

Рапорт орнаменту

Щоб створити довгий орнамент (наприклад, на рушнику чи стрічці), майстри повторюють один і той самий малюнок багато разів.

Рапорт — це мінімальна частина орнаменту, яка повторюється без змін по всій довжині або площі виробу.

• Рапорт у довжину (стрічковий): візерунок повторюється в один ряд (пояс, кайма рушника).
• Рапорт сітчастий: візерунок заповнює всю площину (шпалери, тканина для сукні).                                                                                                                            

Символіка в українській народній вишивці.                                                                               Український орнамент має глибокий символічний зміст:

·         Берегиня — символ матірної сили та захисту.

·         Дуб — символ чоловічої сили, мужності та незламності.

·         Калина — символ краси, роду та любові.

·         Мак — символ пам’яті роду та захисту.

·         Виноград — символ родинного добробуту й щедрості

5 клас 5-6.11.26 Урок № 9

Тема: Інструктаж з БЖД. Види декоративно-ужиткового мистецтва. Технології і техніки створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва. (Гр.4) Короткі історичні відомості про техніки та технології декоративно-ужиткового мистецтва. Проєкт«Панно».                                                                                                           Домашнє завдання: Переглянути відео у блозі з теми.

Декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ) — це вид мистецтва, твори якого поєднують у собі художні (декоративні) якості та практичну користь для людини [ДУМ]. Це речі, які прикрашають наш побут і роблять його зручним. Декоративно-прикладне мистецтво - предметно-духовний світ людини - включає в себе численні види художньої практики. Одні види - кераміка, обробка кістки і каменю, плетіння - виникли на зорі людської цивілізації, інші - молоді: мереживо, гобелен, вироби з бісеру, витинанки з паперу.

Види декоративно-ужиткового мистецтва

Вироби ДУМ класифікують за матеріалом або способом виготовлення:

• Вишивка — прикрашання тканин кольоровими нитками, бісером за допомогою голки.
• Гончарство (кераміка) — виготовлення посуду, іграшок та плитки з обпаленої глини.
• Писанкарство — розписування курячих (або інших) яєць традиційними символічними візерунками за допомогою воску та фарб.
• Лозоплетіння — створення кошиків, меблів та коробів із гнучкої вербової лози.
• Художнє різьблення — вирізання візерунків на дереві, кістці чи камені.
• Килимарство — ручне виготовлення килимів та гобеленів із вовняних або бавовняних ниток.
• Витинанка — вирізання ажурних візерунків та сюжетів із білого або кольорового паперу.
• Художня обробка металу (ковальство, ювелірство) — створення кованих брам, зброї, а також прикрас зі срібла та золота.

Технології та техніки створення виробів

Для кожного виду ДУМ існують свої специфічні техніки (способи виконання роботи):

Вид мистецтва	Основні техніки та прийоми
Вишивка	Хрестик, гладь, стебнівський шов, тамбурний шов, мережка, низинка.
Гончарство	Ліплення руками, формування на гончарному крузі, відливання у форми.
Писанкарство	Восковий розпис (за допомогою писачка), шкрабанка (вишкрябування), крапанка.
Різьблення	Геометричне, плоскорельєфне, ажурне (наскрізне), скульптурне.
Витинанка	Симетричне (складання паперу в кілька разів), силуетне, ажурне.

Короткі історичні відомості

Українське декоративно-ужиткове мистецтво має тисячолітню історію, що сягає глибини віків:

• Давні часи (Трипільська культура): Понад 5-6 тисяч років тому на наших землях трипільці створювали шедеври кераміки. Вони вручну ліпили посуд і прикрашали його складними орнаментами: спіралями, символами сонця та води.
• Київська Русь: У IX–XIII століттях високого розвитку досягло ковальство та ювелірне мистецтво. Давні майстри володіли техніками перегородчастої емалі та скані (плетіння з тонкого золотого дроту), створюючи унікальні прикраси для князів.
• Козацька доба та XVII–XVIII ст.: Розквітає килимарство та гутне склоробство (видування посуду химерних форм у вигляді тварин). Одяг козацької старшини активно прикрашався золотою та срібною вишивкою.
• XIX — початок XX століття: Сформувалися відомі регіональні центри ремесел. Наприклад, село Петриківка прославилося своїм декоративним розписом, Опішня та Косів — унікальним гончарним посудом, а Решетилівка — майстерними килимами та вишивкою "білим по білому".

Панно (від французького panneau, походить від латинського pannus — шматок тканини) — це частина поверхні стіни, стелі чи дверей, яка виділена рамкою чи обрамленням і заповнена живописом, мозаїкою, різьбленням або скульптурним рельєфом.

 Етапи виникнення та розвитку

Первісні часи: Прототипи панно з'явилися ще в печерах, де первісні люди наносили на кам'яні стіни зображення тварин і природних явищ за допомогою малюнків чи висікання.

Стародавній світ: Перші сформовані декоративні панно та завіси для прикрашання жител і використання в богослужіннях виникли у Стародавньому Єгипті, Давній Месопотамії та Крито-Мікенській культурі.

Античність: У Стародавній Греції та Римі поширилися розкішні мозаїчні та живописні панно в інтер'єрах вілл (наприклад, у Помпеях), які вважалися ознакою високого багатства та статусу.

Доба Відродження та пізніші епохи: Нова хвиля популярності панно прийшла до Європи з епохи Відродження та зміцнилася в стилях бароко, класицизму, історизму та модерну (сецесії), коли ними прикрашали палаци, театри та храми.

Сучасність: У наш час панно виконують із найрізноманітніших матеріалів — текстилю (гобелени), дерева, скла, кераміки чи металу — і використовують як самостійний арт-об'єкт в інтер'єрі.