9 клас 05.10.26 Урок № 5

Тема: Сучасні тенденції розвитку світової економіки. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. Транснаціональні корпорації (ТНК), їхній вплив на функціонування світової економіки. Міжнародні економічні організації.            Практична робота № 2. (Гр.2) Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку.                                                                                    Домашнє завдання: Опрацювати §9 (ст.47-52),оцінити свої досягнення за 12 балами в кінці §

Сучасний розвиток світової економіки визначається двома взаємопов’язаними процесами: глобалізацією (об’єднанням світу в єдину систему) та регіональною інтеграцією (зближенням економік окремих країн-сусідів). Головними рушіями цих процесів є транснаціональні корпорації (ТНК) та міжнародні економічні організації, які формують правила гри на світовому ринку.

Сучасні тенденції розвитку світової економіки

Сьогодні світове господарство динамічно змінюється під впливом кількох ключових трендів:

• Постіндустріалізація: Перехід від промислової економіки до економіки послуг, знань та інформаційних технологій (IT, біотехнології, штучний інтелект).
• Цифровізація: Поява електронної комерції, цифрових валют та автоматизація виробництва.
• «Зелений» перехід (екологізація): Орієнтація на відновлювані джерела енергії та зменшення викидів вуглецю.

Глобалізація та регіональна економічна інтеграція

 Глобалізація (від франц. global — планетарний, всеосяжний) — складний процес, що охоплює всі сторони людського розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного світового господарського простору. Із часом об’єктом глобалізації стає не лише економіка, а й інші види життєдіяльності людини.

Економічна інтеграція — об’єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв’язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Економічна інтеграція — форма інтернаціоналізації господарської діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії національних економік. Вона зумовлена зростом продуктивних сил, підвищенням рівня усуспільнення виробництва та науково-технічною революцією. 

Ці процеси відображають два рівні співпраці:

Ознака	Глобалізація	Регіональна економічна інтеграція
Суть	Процес перетворення світового господарства на єдиний взаємозалежний організм.	Зближення та об'єднання економік країн одного регіону на основі спільних інтересів.
Прояви	Стираються кордони для товарів, капіталів, послуг та робочої сили; формування всесвітнього інформаційного простору.	Створення митних союзів, зон вільної торгівлі, спільних ринків та введення єдиної валюти.
Приклади	Світовий ринок смартфонів, міжнародний туризм.	Європейський Союз (ЄС), НАФТА (USMCA) в Північній Америці, АСЕАН у Південно-Східній Азії.

Транснаціональні корпорації (ТНК) та їхній вплив

  Транснаціональні корпорації (ТНК) — це великі компанії, які мають виробничі підрозділи в багатьох країнах світу, але керуються з одного центру (головного офісу). Приклади: Apple, Samsung, Toyota, Nestlé, Microsoft. Провідну роль у світовому господарстві відіграють ТНК, які розташовані в США, Китаї, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії, Південній Кореї, Швейцарії, Нідерландах, Канаді. Найбільші ТНК спеціалізуються на нафтовидобутку та нафтопереробці, виробництві електроніки та електротехніки, автомобілів, хімічних та фармацевтичних виробах, продуктах харчування.

 

Вплив ТНК на світову економіку:

• Позитивний: Приносять нові технології та інвестиції в країни, що розвиваються; створюють робочі місця; знижують собівартість товарів завдяки масштабам виробництва.
• Негативний: Можуть монополізувати ринки та витісняти місцевий бізнес; виводять прибутки в офшори; іноді експлуатують дешеву робочу силу та забруднюють довкілля в бідних країнах.

В цілому ТНК забезпечують близько 50% світового промислового виробництва. На ТНК припадає понад 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК, тобто вони відбуваються не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними цінами, які формуються не під тиском ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. Дуже великі ТНК мають бюджет, що перевищує бюджет деяких країн. З 100 найбільших економік у світі, 52 — транснаціональні корпорації, інші — держави. ТНК справляють великий вплив в регіонах, оскільки мають значні кошти, вплив на громадськість. Транснаціональні корпорації відіграють важливу роль в глобалізації.

Міжнародні економічні організації

Для регулювання світових фінансів та торгівлі створено спеціальні інституції:

• СОТ (Світова організація торгівлі): Встановлює правила міжнародної торгівлі та скасовує митні бар'єри. Україна є членом СОТ з 2008 року.
• МВФ (Міжнародний валютний фонд): Надає кредити країнам для підтримки стабільності їхніх валют та фінансових систем.
• Світовий банк: Фінансує довгострокові проєкти розвитку (інфраструктура, освіта, медицина) у країнах, що розвиваються.

Таблиця «Місце країн G-20 у сучасній типізації за рівнем економічного розвитку»

№	Країна-член G-20	Регіон світу	Типізація за рівнем економічного розвитку (ООН/Світовий банк)	Підгрупа / Специфікація
1	Австралія	Океанія	Економічно високорозвинена країна	Країна «переселенського капіталізму»
2	Аргентина	Південна Америка	Країна, що розвивається	Нова індустріальна країна (НІК)
3	Бразилія	Південна Америка	Країна, що розвивається	Нова індустріальна країна (НІК, лідер латиноам. регіону)
4	Велика Британія	Європа	Економічно високорозвинена країна	Країна «Великої сімки» (G-7)
5	Індія	Азія	Країна, що розвивається	Нова індустріальна країна (ключова країна, ядерна держава)
6	Індонезія	Азія	Країна, що розвивається	Нова індустріальна країна («азійський тигр» другої хвилі)
7	Італія	Європа	Економічно високорозвинена країна	Країна «Великої сімки» (G-7)
8	Канада	Північна Америка	Економічно високорозвинена країна	Країна «Великої сімки» (G-7), «переселенський» тип
9	Китай (КНР)	Азія	Країна, що розвивається	Нова індустріальна країна / Соціалістична країна з ринковою економікою
10	Німеччина	Європа	Економічно високорозвинена країна	Країна «Великої сімки» (G-7), лідер ЄС
11	ПАР	Африка	Країна, що розвивається	Країна з відносно високим рівнем капіталістичного розвитку
12	Республіка Корея	Азія	Економічно високорозвинена країна	Індустріально розвинена країна (колишня НІК «першої хвилі»)
13	Росія	Європа / Азія	Країна з перехідною економікою	Постсоціалістична країна
14	Саудівська Аравія	Азія	Країна, що розвивається	Країна-нафтоекспортер (із високим рівнем доходу на душу населення)
15	США	Північна Америка	Економічно високорозвинена країна	Країна «Великої сімки» (G-7), світовий лідер
16	Туреччина	Європа / Азія	Країна, що розвивається	Нова індустріальна країна
17	Франція	Європа	Економічно високорозвинена країна	Країна «Великої сімки» (G-7)
18	Японія	Азія	Економічно високорозвинена країна	Країна «Великої сімки» (G-7)
19	Мексика Примітка: 20-м та 21-м членами G-20 є регіональні організації  - Європейський Союз та Африканський Союз	Північна Америка	Країна, що розвивається	Нова індустріальна країна (НІК)

6 клас 02.10.26 Урок № 5

Тема: Інструктаж з БЖД. Раціональне використання матеріалів. Технологія виготовлення виробу. Поняття «технологічна операція». (Гр.3) Особливості та технологія обробки конструкційних матеріалів (деревинні, текстильні та з металу) ручним способом та з використанням технологічного обладнання. Проєкт № 1 «Листівка» (ниткографія).                                                                         Домашнє завдання: Переглянути відео у блозі, принести матеріал для виготовлення листівки (картон – білий та кольоровий, кольорові нитки (муліне, ірис), копіювальний папір, ножиці, голка).

Раціональне використання — це дбайливе, економне та розумне ставлення до матеріалів, яке дозволяє зменшити кількість відходів та зберегти довкілля.

·         Розмічання з економiєю: Розташовуйте деталі на заготовці так, щоб залишалося якомога менше вільних місць (н-р, щільно до країв або одна до одної).

·         Повторне використання (Апсайклінг): Використання залишків та клаптиків для створення дрібних деталей, декору або нових виробів.

·         Точний розрахунок: попереднє планування кількості матеріалу перед початком роботи, щоб не купувати зайвого.

Технологія виготовлення виробу — це послідовність дій, способів і методів перетворення сировини чи матеріалів на готовий виріб із заданими властивостями.                                

Технологічна операція — це окрема, завершена частина процесу виготовлення виробу, яку виконують на одному робочому місці за допомогою певних інструментів (наприклад, розмічання, різання, зшивання, шліфування).                                                                               Раціональне використання матеріалів — це економне, розумне та дбайливе витрачання сировини (паперу, тканини, деревини, пластику тощо), щоб залишалося якомога менше обрізків та сміття.

Технологічна операція — це закінчена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці над однією заготовкою (н-д, розмічання, різання, шліфування, склеювання). З послідовності таких операцій складається технологічний процес виготовлення всього виробу.

Особливості обробки конструкційних матеріалів

Порівняємо особливості роботи з деревиною, текстилем та металом ручним способом і за допомогою обладнання:

Конструкційний матеріал	Ручний спосіб обробки (Інструменти)	Використання обладнання	Особливості та правила безпеки
Деревинні матеріали (фанера, ДВП, деревина)	Лобзик, ножівка, рашпіль, наждачний папір.	Свердлильний верстат, електричний лобзик.	Пиляти потрібно за лінією розмічання; пил обов’язково змітати щіткою-кміткою.
Текстильні матеріали (тканина, фетр, нитки)	Кравцькі ножиці, ручні голки, шпильки.	Швейна машина, праска.	Ножиці передавати кільцями вперед; голки зберігати лише в гольниці.
Метал (тонколистовий метал, дріт)	Ножиці по металу, плоскогубці, круглогубці, напилок.	Свердлильний верстат, електричне точило.	Працювати в захисних рукавицях; обережно поводитися з гострими крайками та заусенцями

5 клас 01-02.10.26 Урок № 5

Тема: Інструктаж з БЖД. Матеріали (інгредієнти) та інструменти для виготовлення виробу (за проєктом). Раціональне використання матеріалів. (Гр.3) Технологія виготовлення виробу. Поняття «технологічна операція». Особливості та технологія обробки конструкційних матеріалів (деревинні, текстильні та з металу) ручним способом. Проєкт № 1. «Серветка».                                                                         Домашнє завдання: Переглянути відео в блозі, принести все необхідне для вишивки серветки.

Матеріали та інструменти. Для створення будь-якого виробу (аплікації, підставки, серветки тощо) необхідні дві речі: те, із чого ми робимо, і те, чим ми робимо.

Конструкційні матеріали — це все, з чого виготовляють вироби.

·         Деревинні: фанера, ДВП, шпон, бруски.

·         Текстильні: тканина, нитки, пряжа, фетр.

·         Метали: тонкий листовий метал, жерсть, дріт.

Інструменти та пристосування — це предмети, якими обробляють матеріали.

·         Для розмічання: олівець, лінійка, кутник, циркуль.

·         Для різання та обробки: лобзик, ножиці, кусачки, напилок, наждачний папір.

 Раціональне використання матеріалів. Економія — це головне правило майстра. Щоб берегти природу та кошти, матеріали слід використовувати раціонально (розумно):

·         Правильне розмічання: починайте розмічати деталі від краю матеріалу (наприклад, кута листа фанери чи тканини), а не з середини.

·         Щільне розташування: розміщуйте шаблони деталей якомога ближче один до одного, щоб залишалося менше відходів.

·         Повторне використання: зберігайте великі залишки (клаптики тканини, обрізки фанери) — вони знадобляться для дрібних деталей наступних виробів.

Технологічна операція — це закінчена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці над однією деталлю. Простими словами: кожна окрема дія, яку ви робите з матеріалом, є операцією.
Приклади операцій: розмічання, різання, шліфування, склеювання, фарбування.

Технологія та особливості обробки матеріалів ручним способом. Процес виготовлення виробу завжди йде за чітким планом. Нижче наведено покрокову технологію обробки для різних матеріалів.

Деревинні матеріали (фанера, ДВП)                                                                                    Підготовка: зачистити поверхню фанери наждачним папером.                                                    Розмічання: перенести контури деталі за допомогою олівця, лінійки або шаблону.                 Різання: випиляти деталь за допомогою ручного лобзика. Лобзик тримають перпендикулярно до фанери, рухи мають бути плавними.                                                                                       Оздоблення: зачистити краї (крайки) напилком або наждачною шкуркою, щоб прибрати заусенці. Покрити фарбою чи лаком.

Текстильні матеріали (тканина, фетр)

1.       Підготовка: випрасувати тканину (якщо потрібно) та розкласти її на столі без складок.

2.       Розмічання: приколоти шаблон шпильками й обвести його крейдою або шматочком мила (олівець на тканині погано видно).

3.       Різання: акуратно вирізати деталь кравецькими ножицями чітко за лінією розмічання.

4.       З'єднання та оздоблення: зшити деталі ручними стібками (наприклад, вперед голкою або петельним швом), прикрасити вишивкою чи бісером.

Метал (дріт, тонка жерсть)

1.       Вирівнювання: перед роботою дріт вирівнюють (протягують між двома дощечками або через ганчірку).

2.       Розмічання: відміряти потрібну довжину лінійкою, позначити місце згину чи розрізу маркером.

3.       Різання: відрізати або відкусити дріт за допомогою кусачок чи гострогубців. Ніколи не ріжте дріт ножицями для паперу!

4.       Формування: зігнути дріт за допомогою плоскогубців або круглогубців за схемою виробу.

Підготовка до роботи: матеріали та інструменти.                                                                      Перед початком будь-якої практичної роботи необхідно обладнати робоче місце (верстат або стіл) та підготувати інструменти відповідно до матеріалу:

·         Для деревинних матеріалів: фанера, ДВП, пиломатеріали; олівець, лінійка, кутник, лобзик або ручна ножовка, шліфувальна шкурка (наждачний папір), рашпіль.

·         Для текстильних матеріалів: тканина, нитки; крейда або олівець, ножиці, ручні голки, шпильки, наперсток.

·         Для металу (тонколистового): жерсть, мідний або алюмінієвий дріт; лінійка, рискач (чертилка), ножиці по металу, плоскогубці, круглогубці, напилок.