9 клас 17.02.26 Урок № 22

17.02.26  Урок №22 Тема: Харчова промисловість у світі та в України. Чинники розміщення всіх галузей промисловості. Географія виробництва продуктів харчування. Цукрова та кондитерська промисловість. Борошномельно-круп’яна і хлібопекарна промисловість.                                                                                   Домашнє завдання: Опрацювати §32-33 (ст.173-183). Розробіть свою власну рекламу на улюблений продукт харчової промисловості.

Людина їсть, щоб жити, а не живе, щоб їсти.

                                                                   Сократ

  Повсякденному житті кожен з нас є споживачем продовольчих товарів, прагне використовувати екологічні продукти. Тому основне завдання харчової промисловості забезпечити населення високоякісними продуктами харчування. Харчова промисловість тісно пов’язана із сільським господарством. Вона зустрічається практично скрізь, де проживають люди. Усього в Україні промислове виробництво харчових продуктів на сьогодні здійснює близько 22 тис. промислових підприємств, де зайнято майже три мільйони осіб. Асортимент продукції налічує понад 4 тис. найменувань.

Розміщення виробництва харчової промисловості визначено: спеціалізацією с/г (джерела сировини); розміщення населення (споживач), характеристиками сировини й готової продукції (термін зберігання), а також можливостями їхнього транспортування. Розміщення галузей харчової промисловості визначається переважно особливостями сировини, що переробляється. Якщо сировина швидко втрачає якість під час перевезення й збереження або при переробці дає багато відходів, то підприємства розміщуються поблизу сировини. Наприклад, в цукрових коренеплодах вміст цукру зменшується щодня після збирання, тому підприємства по виробництву цукрового піску розміщуються поблизу районів вирощування. За таким же принципом розміщуються виробництва вершкового масла, сиру, молочних консервів і сухого молока, м’ясних і плодоовочевих консервів. Якщо готова продукція підприємства має короткий термін зберігання, нетранспортабельна, то підприємства розміщується поблизу споживача. До таких належать хлібопекарська, частково кондитерська промисловості. Ті підгалузі, що використовують сировину, яка вже пройшла первинну переробку, розміщуються в районах споживання, тобто по всій країні відповідно до кількості населення. Це такі галузі як хлібопекарська, макаронна, кондитерська, м’ясна. Професії у харчовій промисловості: кондитер, пекар, наладчик машин, біотехнолог, тістоміс, пічник, упаковщик, пивовар, сировар. Харчова промисловість об'єднує понад 40 підгалузей і виробництв. Головними підгалузями є: борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, цук­рова, м'ясна, молочна, олійно-жирова, плодоовочева, спиртова, рибна та інші.

Борошномельна – круп’яна промисловість – це галузь, яка виробляє із зернових культур борошно (пшеничне, житнє, кукурудзяне) та крупи (гречана, пшоняна, рисова, перлова, ячна, манна). Ця галузь розвивається на базі зернового господарства. Вона забезпечує населення борошном та крупами, а її відходи йдуть на виробництво комбікормів, які використовуються у тваринництві. Значна кількість борошномельних підприємств у розміщенні орієнтується на райони сировини і центри споживання. Найбільшими центрами цієї галузі є Львів, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Одеса.

Хлібопекарська галузь – це сукупність, підприємств які виробляють із борошна хлібобулочні вироби. Ця галузь розвивається на базі борошномельної промисловості. Хлібопекарська галузь виробляє таку продукцію: хліб різних сортів і найменувань, батони, різноманітні булочки, караван та ін.  Потужні механізовані підприємства розміщені у великих містах. Хлібозаводи є також майже в усіх невеликих містах. Чим більше місто, тим більше в ньому випікається хлібних виробів. Великі державні хлібозаводи не завжди себе виправдовують. Останнім часом розширюється мережа невеликих приватних пекарень, що максимально наближають випікання хліба до споживача.

 Кондитерська промисловість характеризується виробленням великої кількості різноманітних солодощів і у своєму розміщенні орієнтується на споживача. Окремі види її продукції мало транспортабельні і мають дуже обмежені строки реалізації і зберігання. Нині кондитерська промисловість набула значних масштабів розвитку. Провідними центрами галузі є Львів (“Світоч”), Тростянець (“Крафт Якобз Сушард Україна”), Харків, Вінниця, Житомир, Донецьк (“А.В.К” і "Конті"). У наш час Лідером національного ринку кондитерських виробів є Кондитерська корпорація ROSHEN (Київ). Близько 25% усіх вітчизняних солодощів випускається на фабриках цієї корпорації – Київській, Вінницькій, Маріупольській та Кременчуцькій. Продукція експортується до Казахстану, Узбекистану, Молдови, Естонії, Латвії, Литви, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю та інших країн. Більшість підприємств кондитерської промисловості в Україні розвиваються із залученням іноземного капіталу.

Цукрова промисловість. Це одна з найстаріших і провідних галузей України яка є підгалуззю харчової промисловості. Перше місце за концентрацією посівів та валових зборів цукрових буряків посідає Поділля та прилеглі до нього області. На Україну припадає 3% світового виробництва цукру. За його випуском наша країна посідає третє місце в Європі після Франції та Німеччини. В Україні близько 200 цукрових заводів, які розміщені на території 19 областей. Всі підприємства цієї галузі розміщені в районах вирощування цукрових буряків. Основними центрами цукрової промисловості є: Найбільшим в Україні виробником цукру – піску є Вінницька область. Єдине підприємство, розміщене за межами цукробурякового виробництва – це цукрорафінадний завод в Одесі. Цукрова промисловість – важлива комплексоутворююча галузь. Навколо цукрових заводів виникає низка суміжних виробництв, що працюють на відходах (дефектний цукор та меляса) і виробляють спирт, дріжджі, вітаміни тощо. Інші відходи, наприклад жом, використовують відгодівельні господарства. Ця галузь належить до галузей, що потребують докорінного переоснащення. Поліпшення технічного забезпечення і технологічне оновлення обладнання цукрових заводів – важливі напрямки розвитку цукрової промисловості в нашій країні. Цукрова промисловість – зосереджена в районах збору цукрового буряку – Вінницька, Київська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Хмельницька, Харківська, Тернопільська обл. Для виробництва 1 тони цукру потрібно 10 т буряків.

Олійна промисловість також орієнтується на джерела сировини. Ця промисловість виробляє олію, майонез, маргарин, мило. Вона набула в Україні значного розвитку на власній сировинній базі і представлена спеціалізованими жировими комбінатами. Олія – цінний харчовий продукт і водночас важлива сировина для виготовлення інших продуктів цієї галузі, а також допоміжний матеріал у металургійній, лакофарбній, шкіряній промисловості. Близько 90% усієї олії в країні виробляють з насіння сояшнику. Крім того для виробництва олії використовують також насіння льону, ріпака, сої, гірчиці, кукурудзи. Основні підприємства олійно – жирової промисловості України діють в тих областях, де вирощують олійні культури. Це пов’язано із знаними сировинними витратами. Так, щоб виробити 1 т олії, необхідно переробити від 3 до 8 т насіння олійних культур. Основними районами її виробництва є Донбас і Придніпров’я. Потужні жирові комбінати зосереджені у: Чернівцях, Кіровограді, Полтаві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Одесі. Олійно – жирова промисловість має широкі виробничо – територіальні з іншими галузями господарства. Відходи виробництва, особливо макуха, використовується в тваринництві.

 В Україні дуже розвинена плодоовочеконсервна промисловість. Плодоовочева промисловість здійснює виробництво плодоовочевих консервів, сушених овочів та фруктів, варення, джемів, компотів. У своєму виробництві вона орієнтується на джерела сировини. Основні підприємства цієї галузі зосереджені в районах сировинних баз, передусім у степовій і лісостеповій зонах. Потужні спеціалізовані підприємства зосереджені в Криму, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Закарпатській, Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій, Черкаській, Запорізькій областях.

Масло-сироробна промисловість. Молочна промисловість – це сукупність підприємств які виробляють широкий асортимент молочної продукції (сметану, кефір, масло, ряжанку, йогурт, сир твердий і м’який, сухе молоко та ін.). Північна і Центральна частини України спеціалізуються на молочному та молочно – м’ясному скотарстві. Саме ця продукція і є сировиною для молочної промисловості. До складу молочної промисловості входять також маслоробні, сироварні та молочноконсервні підприємства. На розміщення молокопереробних заводів впливають сировинні чинники та наявність масового споживача. Так виробництво пастеризованого молока, сметани, кефіру, ряжанки, йогурту – зосереджено у великих містах, а виробництво масла, сиру, молочних консервів – у невеликих містах і селищах сільськогосподарських районів з розвинутим молочним тваринництвом. Провідне місце у виробленні молочних продуктів належить Львівській, Київській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській областям. Нині молокопереробна промисловість України має низку проблем, головна з яких – застаріле виробниче устаткування. Останнім часом зросла кількість невеликих приватних виробництв з молокоперобки, які виробляють масло та сир. Зросли також і обсяги імпортних поставок цієї продукції, особливо молочнокислої. А ще в домашніх умовах кожна господиня також може сама виготовити сир, сирок, сметану, масло, а в гірських районах нашої області виготовляють бринзу. Аналіз тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця галузь одна з найбільш  динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Найвідоміші торгівельні марки «Селянське», «Ферма», «Словяночка», «Галичина», «Простоквашино», «Ромол», «Яготинське»

Підприємства рибної промисловості виловлюють рибу, морепродукти та виробляють харчову, медичну, кормову і технічну продукцію. Риболовецькі судна України виловлюють рибу в Чорному, Азовському морях, а також у різних районах світового океану, та частково у річках. За рік виловлюють близько 50 млн т риби. Переважну частину виловленої риби споживають у білках. Крім того з неї виробляють жир, вітаміни. А також борошно для відгодівлі худоби. З відходів рибної промисловості виробляють добрива. Переробка риби здійснюється на судах – заводах, а також на рибопереробних комбінатах у великих портових містах. Великі рибопереробні підприємства є на підприємствах розташованих у портових містах: в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Севастополі, Керчі. У природних і штучних водоймах виловлюють промислову рибу, а в невеликих водоймах вирощують різноманітні види риб.  На штучних ставках розводять також форель. Україна має потужний риболовний флот і відповідну переробну базу.

М’ясна промисловість. Україна є значним виробником м’яса, переробку якого здійснюють підприємства м’ясної промисловості. Тваринництво є сировинною базою для цієї галузі. На промисловій основі організовано переробку м’яса яловичини і телятини, баранини, свинини, птиці. У структурі виробництва м’яса провідне місце належить яловичині та телятини (47%) свинині (39%) і птиці (12%). Обсяг виробництва баранини в Україні незначний; дещо більший у Карпатських областях та у Криму. М’ясна галузь виробляє свіже м’ясо, ковбаси, копченості, консерви.  Крім харчових продуктів, м’ясна промисловість виробляє також корма для сільського господарства, лікувальні препарати. З тваринної сировини виробляють відомий усім гематоген. Головні підприємства цієї галузі – м’ясокомбінати – зосереджені у великих містах, а також у районах розвинутого тваринництва. Найбільші з них розташовані у: Києві, Вінниці, Полтаві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Донецьку, Одесі,Черкасах. Сировинна база тваринництва останнім часом розширилася за рахунок прискореного розвитку птахівництва в Донбасі, Придніпров’ї,навколо Києва та Харкова, а також у курортних зонах. Полтавський м’ясокомбінат відомий як підприємство, що працює без відходів. Воно єдине в нашій країні, де виробляють струни для скрипок та інших інструментів з натуральної сировини.

Розвиток харчової промисловості призвів до поділу її на 2 гілки: одна перетворилася на так званний фаст- фуд, друга - експлуатує традиційні підходи до технології виробництва продуктів харчування, які потребують додаткової обробки перед споживанням.

Що впливає на ваш вибір, коли ви приходите до супермаркету купити товар? (звук, запах, розташування товару, зовнішній вигляд)

Сучасна реклама відіграє велику роль в нашому житті, вона має суттєвий вплив на авдиторію. Реклама супроводжує нас будь де: в телевізорі, інтернеті, на вулиці в магазині. Коли ми бачимо рекламу певного продукту, в нас виникають асоціації, спогади про даний товар, що спонукає купити його, таким чином навіть самі цього не розуміючи ми піддалися рекламі.

На харчування населення будь-якої держави впливає рівень доходів. Одним з індикаторів харчування населення є економічна доступність продуктів, що визначається як частка витрат на харчування у загальних витратах. У США індикатор доступності продуктів харчування становить 11-12%, і навіть у бідного населення він не перевищує 25%. Пересічний швед витрачає на продукти харчування 23% доходів, японці і французи – 18-19%, голландці, німці та англійці – 14-15%, канадці – 12%. У Японії бідною вважається сім’я, у якої індикатор доступності харчування перевищує 35%. Межею для зазначеного показника вважається 60%. Індикатор доступності продуктів харчування в Україні у 2012 році становив 52,0%

Чи знаєте ви, що...
Як ви гадаєте, скільки людина з'їдає різних продуктів протягом життя? Учені підрахували, що за 70 років людина на вживання їжі витрачає 6 років життя та споживає близько:

·         14000 літрів молока,

·         8 тон хлібобулочних виробів,

·         12 тон картоплі,

·         7 тонн риби та м'яса,

·         10000 яєць.

8 клас 17.02.26 Урок № 35

17.02.26  Урок №35 Тема: Основні річкові системи України. Використання і екологічні проблеми річок. Підсумкова робота (Гр.3).  Практична робота №10   «Обчислення кількісних показників найбільших річок України: падіння та похил річища».                                                                                                                           Домашнє завдання: Опрацювати §27 (ст.122-127), оцінити свої досягнення за 12 балами.

Ми пізнаємо цінність води лише коли колодязь пересихає.

                  Бенджамін Франклін

План характеристики річки:

1. Назва річки, її походження.

2. Басейн океану, до якого належить річка.

3. Місце витоку, гирла, напрямок течії.

4. Особливості річкової долини, наявність порогів водоспадів.

5. Основні притоки річки (праві, ліві).

6. Географічні пояси, що їх перетинає річка.

7. Тип живлення річки.

8. Особливості водного режиму.

9. Господарське використання річки.

   Вітер може стихнути і гілки дерев зупиняться нерухомо. Море іноді заспокоюється, стає гладеньким як дзеркало. Але є в світі дещо, що ніколи не зупиняє свій рух і вічно летить в далину. Це – річки. Вода в них істинно жива: річка ввесь час міниться, в ній постійно щось рухається і переливається. Річки дають життя полям, містам і цілим країнам. Воду річок використовують для водопостачання, зрошення та інших господарських цілях. Вода - найцінніший мінерал на Землі, тому що вона основа існування будь-якої форми життя будь-якого організму. Річки – джерела прісної води, біологічних ресурсів, без чого наше життя уявити взагалі неможливо. Значення річок у природі і житті людини дуже велике. Вони є однією з основних ланок світового кругообігу води в природі. Вона відіграє  велику роль у житті людей і в господарській діяльності. З її наявністю або відсутністю пов’язані не тільки певні види господарської діяльності людини, але й саме існування людства. Недарма всі води, які є у тій чи іншій державі, обліковуються, охороняються і називаються водними ресурсами. Усі водні об’єкти України вкривають понад 24 тис. км² , що становить 4% загальної площі України. Найголовнішими водними об’єктами є річки, що утворюють досить густу річкову систему.          В Україні налічується понад 71 тис.  річок і струмків. На 1км.кв. території припадає 250 м річок. Подивіться на фізичну карту України і скажіть чому річкові системи України називають кровоносною системою України? Дійсно  річки нашої країни, її життєві судини по яких пульсуючи немов кров у живому організмі рухається вода. Одні річки могутні і повноводні,інші скромні й непомітні, а є й такі, котрі немов метелики, недовговічні і після короткого припливу сил, надовго згасають.

Річки України відносять до басейнів трьох морів: Чорного, Азовського, та Балтійського. 

Річки, які впадають в Чорне море	Річки, які впадають в Азовське  море	Річки, які впадають в Балтійське море
Дніпро, Пд. Буг, Дністер, Дунай, Інгулець	Сіверський Донець, Кальміус, Берда, Молочна, Обитічна.	Західний Буг, Сан.

 Населення Землі за добу використовує 7 млрд. т води. Сучасне місто використовує води з розрахунку на одну людину 300-500 л/добу, що значною мірою перевищує мінімальну потребу у воді однієї людини (25 л/добу).

Найбільшими забруднювачами вод України є (% від всього обсягу зливу в ріки):

• електроенергетика - 43%;
• комунальнегосподарство - 19,5%;
• сільськегосподарство - 16,6%;
• чорнаметалургія - 9%;
• хімія і нафтохімія - 3%;
• інші - 8,9%.

Дніпро і Дністер – головні водні, життєдатні артерії нашої держави. В басейнах яких проживає близько 80 % населення. Колись Дніпро – одна з найбільших річок Європи – був чистоводним, зі стабільною екосистемою, що нормально функціонувала тисячоліттями, мала велику біологічну продуктивність, годувала й поїла мільйони людей, що жили в його басейні. Адже, якщо колись М.Гоголь із захопленням вигукував «Дивовижний Дніпро у будь-яку пору!»  – то тепер ми з жалеем і смутком часто виявляємо каламутний Дніпро у будь-яку погоду. Води наші – гріхи наші, краплини води – краплини часу… Трагедія полягає саме у тому, що чиста та нешкідлива вода всюди стає рідкісною. Річка – це скарб! Кажуть, можна заново посадити новий ліс, побудувати зруйноване місто, викопати ставок. Однак живу річку, якщо вона гинее, як всякий живий організм, сконструювати неможливо. Ліна Костенко затерігає: Старий скрипаль узяв уже смичок, Він буде грати реквієм річок. Тож давайте не допустимо реквієму по наших річках.    Бережімо річки. Хай чистими та повноводними будуть вони для нас та наших нащадків, будьмо добрими господарями і пам’ятаємо, що для мільйонів українців Батьківщина розпочинається сааме з річки, зарослої веролозами. Адже, річки та озера – це кров землі, а хіба можна без крові жити? Немає значення чи мала вона чи велика, щасливий той хто має в серці таку річку із її живодайною водою. Життя річок прекрасне  і неповторне. Кожна з них має свою історію, свій характер, свою долю. На території нашої мальовничої країни протікає багато великих і малих річок, проте пальма першості серед них справедливо належить могутньому і повноводному Дніпру.

Дніпро

Найдовшою річкою України є Дніпро: його загальна протяжність  від витоків до гирла становить 2 201 км, а в межах України – 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги і Дунаю).  Витік на Валдайській височині із невеликого болота Аксенінський мох на висоті 220 м над рівнем моря .Дніпро впадає в Дніпровський лиман Чорного моря.  Річка тече з півночі на південь. Дніпро належить до басейну Атлантичного океану і до басейну Чорного моря.  Живлення в основному талими водами, а також за рахунок  дощових та підземних вод. Розливається на весні, межень - восени. Дніпро типова рівнинна річка. Дніпро має понад 1 150 малих, середніх і великих приток. Найбільші з   них -  праві: Прип'ять, Тетерів, Інгулець, Рось, ліві: Десна, Самара, Псьол. Дніпро має великий річний стік (53,5 км³), тому є важливим джерелом водопостачання для населення і різних галузей господарства  . По Дніпру йде головний вантажообіг: ліс, лісоматеріали, хліб, будівельні матеріали. На Дніпрі знаходяться великі річкові порти: Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон. На річці побудовані ГЕС, та каскад водосховищ та  ГЕС.  Дніпровська вода використовується, як питна, в ній виловлюють рибу. Щорічно зростає забруднення дніпрових вод. Особливо небезпечним є забруднення радіонуклідами, що потрапили в донні відклади внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. Тому Дніпро потребує належного захисту.

Дністер

Другим за площею басейном України і 14 в Європі є Дністер. Дністер сама велика річка Західної України. Його довжина  1362    км. України – 705 км. Річка бере початок із гори Разлун в Карпатах. Впадає в Дністровський лиман, який вузьким гирлом з’єднаний з Чорним морем. Тече з північного-заходу на південь. Відноситься до басейну Атлантичного океану. Живлення в основному снігове, а в літку - дощове. Повінь настає навесні, влітку й восени бувають паводки. В верхній течії - це типова гірська річка, в нижній течії – рівнинна. Для Дністра характерні часті паводки. Головні притоки праві: Стрий, Свіча, Бистриця. Ліві: Збруч, Серет. Судноплавний від міста Галич, проте нині річка майже не використовується як транспортний шлях. Головні порти: Бендери, Тирасполь, Могильов-Подільський. На річці в межах України побудоване Дністровське водосховище та Дністровська ГЕС. Використання – водопостачання, риболовля.

Південний Буг

Третя за довжиною (після Дніпра та Дністра) річка України і найбільша, яка тече виключно територією України — довжина її 806 км.^[ Протікає центральними і південними областями держави (Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Одеська та Миколаївська області) через фізико-географічні зони лісостепу і степу. Бере початок на Подільській височині. Напрям течії – з північного заходу на південь. Впадає в Бузький лиман Чорного моря. Належить до басейну Чорного моря Живлення річки в основному дощове, снігове та  підземними водами. Річка Південний Буг має рівнинний  характер але на  ній є пороги. Річка має багато дрібних приток , але найбільші -  Інгул, Синюха.   

Для господарства країни водні ресурси Південного Бугу мають значення як джерело зрошення. На річці побудовано 13 невеликих ГЕС, ряд водосховищ (найбільше – Ладижинське). Річка судноплавна тільки в нижній течії. Порти: Миколаїв, Вознесенськ.

Сіверський Донецьк

  Сіверський Донець- це четверта  за розмірами ріка в Україні  протікає своєю середньою течією і  впадає в річку Дон. Довжина річки 1053 км, а в межах України 672км. Бере початок  за межами України на Середньоросійській височині в Бєлгородській  області. Належить до басейну Азовського моря, так як річка Дон впадає в Азовське море. Живлення снігове, дощове та  підземними водами.  Повінь на річці буває навесні. Напрям течії  - з півночі на південний схід. Річка рівнинна. Найбільші  притоки: Оскіл, Лугань, Казенний Торець. Вода Сіверського Дінця використовується для водопостачання міст Донбасу, зрошення. Особливо у великих об'ємах використовується для технологічних процесів Лисичанськ-Рубіжанського промислового комплексу . На річці  побудовано 4 ТЕС, канал Дніпро – Донбас,  а також Печенізьке водосховище. На річці багато міст і промислових підприємств, які забруднюють її стічними і шахтними водами.

Західний Буг

Довжина становить 772 км (в межах України 392 км), Західний Буг — це  рівнинна річка , у басейні річки багато озер, зокрема Шацькі. Судноплавна в нижній течії. Витік річки  розташований у селі Верхобужі Золочівського району (Львівська область) на Подільській височині. В Україні тече територією Малого Полісся (в межах Надбужанської котловини), між Сокальський пасмом та Надбузькою височиною (частини Волинської височини), а також уздовж західного краю Поліської низовини. Ріка належить до рівнинного типу; живлення її змішане—дощове, снігове і підземне. Під час весняної повені спостерігається найбільший рівень води. На режим річки в зимовий період мають вплив теплі води ДТЕС. Західний Буг впадає  в річку Нарву, яка є притокою річки Вісла. Західний Буг належить до басейну Балтійського моря, так як річка Вісла впадає саме в Балтійське море. Напрям течії з південного сходу на північний Захід.  Найбільші притоки в межах України – Полтва, Рата, Солокія. У басейні річки на території Львівської області є 7 водосховищ загальним об'ємом 31,4 млн м³. Найбільші з них: Добротвірське — 14,8 млн м³ та Сокальське — 11,05 млн м³. Води річки використовуються для зрошення сільськогосподарських угідь, для водопостачання населених пунктів, та для риболовлі.

Дунай

  Довжина Дунаю 2960, в межах України 174 км. Початок Дунаю за межами України на території Німеччини, в горах Шварцвальда. Впадає в Чорне море де ділиться на 3 рукави. Тече із заходу на схід. Дунай належить до басейну Чорного моря . Живлення річки  снігове та дощове. У верхній течії - це гірська річка, а в нижній течії - рівнинна. Паводок буває в травні, межень - серпень. Замерзає тільки в дуже холодні зими Найбільші притоки: Тиса, Прут. Велике значення Дунаю як транспортного шляху, джерело гідроенергії, зрошення, водопостачання, риболовлі. Головний район риболовлі, нижча течія, дельта Дунаю. Дунай протікає через Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Сербію, Хорватію, Болгарію, Румунію, Україну. Каналом він сполучений з Рейном, який судноплавний на території Німеччини, Швейцарії, Франції та Нідерландів. Цією водною транспортною мережею з України можна дістатися до найбільшого порту світу – Роттердаму, що знаходиться у гирлі Рейну. На Дунаю розташовані столиці: Вена, Будапешт, Белград. На лівому березі розташоване місто Ізмаїл – Український порт.

Походження назв найбільших річок України

Дніпро. Стародавні греки називали Дніпро Борисфен (широке місце), римляни – Данапріс, а слов’яни – Славута. Назву Дніпро пов'язують з найдавніше зафіксованими варіантами: латинською Данапріс, східнослов’янською Данапр, українською Дніпер, російською Днєпр, білоруською Дняпр. Стосовно її походження є кілька версій: від фракійського Дана – вода та іпр – той, що розливається, глибока вода. Паралельні назви Славута, Славутич ймовірно утворилися від праслов’янських слів: слоу – текти або слава – чиста, прозора, або слуті – славитися, або словять – знаменитий.

Дністер відомий ще з праць давніх греків від Геродота 5 ст. до н. е. До Птоломея 2 ст. н.е. під назвою Тиріс. Пізніше скіфи називали його Тірас, молдовани і румуни – Ністру, українці – Дністр. Ймовірно ці назви означають швидка вода.

Південний Буг вперше згадує Геродот у V ст. до н. е. під назвою Гіпаніс – Кінська (на її берегах тоді водилися табуни диких коней), турки називали її Аксі – Біла вода. У місцевій вимові назва звучить Бог, рідше Біг, що ймовірно на праслов’янській мові означає потік, ручай.

Сіверський Донецьк

Назва "Донець" утворене від "дон^за допомогою зменшувального суфікса, "ець" тобто малий Дон, "мала річка". Річка починається на землі, що колись належала слов'янському племені сіверян – це й зумовило її назву.          

Достовірні відомості про Дунай містяться у творах давньогрецького історика Геродота (V ст. до н. е.), який писав у 2-й книзі своєї «Історії», що ріка Істр (давньогрецька назва Дунаю) починається в країні кельтів та тече, перетинаючи Європу посередині. Сучасну назву річці дали кельти, що мешкали тут в 1-й половині I тисячоліття до н. е. Дунай отримав свою назву Danuvius (швидка вода) від кельтських слів danu (швидкий) та vius (вода).

Західний Буг (Бугъ, Богъ) — індоєвропейського походження; вперше з'являється на сторінках літопису поряд з етнонімом «бужани». Назва походить від індоєвропейського кореня *bheug(h) — «гнути, згинати», етимологічно споріднене з праслов'янським інфінітивом *bъgati — «вигинати, закручувати» та з праслов'янським коренем *bag- // *bog- // *bug- із реконструйованим значенням «затоплене місце; течія, потік», споріднене з праслов'янським іменником *bag-no — «багно, болото». Назва вказує на особливості гідроландшафту ріки з великою кількістю закрутів та заболочених місць.

Цікаві факти про річки

А чи знаєте ви, що річки в Україні дуже різні й цікаві? Наприклад:

·         Найповноводніша  річка України – Дніпро. Він же має найбільший річковий басейн,(504 тис км²)

·         Найглибшою рікою України є річка Прут (місцями глибина становить 10 метрів).

·         Найкоротшою річкою України є річка Отуз завдовжки 4,5 км., яка протікає на півдні Кримського півострова.

·         Річка Сліпа Турія, що на Волині, не має гирла, тобто нікуди не впадає. ЇЇ річище зменшується,  а потім і взагалі зникає.

·         Назва річки, яка має найбільшу кількість букв, і складається аж з трьох слів - Перший Куяльник Кучурганський, що протікає в Одеській області (27 літер).

ПРАКТИЧНА РОБОТА №10

Обчислення кількісних показників найбільших річок України: падіння та похил річища

Приладдя: фізична карта України та Європи, довідкові джерела, заготовка таблиці.

Завдання

1.     За фізичною карту України та Європи, а також довідковими джерелами знайдіть необхідні дані для обчислення падіння та похилу річища найбільших річок України та заповніть їх у таблицю.

2.     Відшукайте дані про витрати води, річний стік та твердий стік даних річок та запишіть їх у таблицю.

Кількісні показники найбільших річок України

Кількісні характеристики річок	Найбільших річок України
	Дніпро	Дністер	Південний Буг
Висота витоку h1 (м)
Висота гирла h2 (м)
Падіння річки Δh (м)
Загальна довжина річки lзаг. (км)
Довжина річки в межах України lУкр.(км)
Загальний похил річища ізаг. (см/км)
Похил річища в межах України іУкр. (см/км)
Витрати води (Q) (м3/с)
Річний стік (км3)
Твердий стік (т)

3.     Порівняйте річний стік найбільших річок України з найповноводнішою річкою світу – Амазонкою (7 тис. км³). Розрахуйте, скільки років знадобиться кожній із цих річок, щоб винести в Океан стільки ж води, скільки за один рік виносить Амазонка.

4.     Порівняйте твердий стік найбільших річок України з найкаламутнішою річкою світу – Хуанхе (твердий стік – 1,3 млрд т). Розрахуйте, скільки років знадобиться кожній із цих річок, щоб винести в Океан стільки гірський порід, скільки за один рік виносить Хуанхе.

5.     Поділіться результатами досліджень зі своїми однокласниками.