Тема: Безпека у воєнний час. Правила поведінки, ризики в населеному пункті у воєнний час.
Домашнє завдання: Читати §4 (ст.33-43),переглянути відео за QR-кодами. Письмово за
матеріалами параграфа та виконаними завданнями доповніть портфоліо проєкту «Мій
щит безпеки», наприклад,
додайте туди поради «Що робити, якщо…».
Небезпеки в населеному
пункті у воєнний час
Війна — це величезна небезпека для
всього цивілізованого світу, країни та кожної людини окремо. З першого дня
широкомасштабного військового вторгнення в Україну росія порушує правила
ведення війни та норми міжнародного права, масово чинить воєнні злочини та
злочини проти людства, руйнуючи інфраструктуру та депортуючи населення. Через
воєнні дії рівень загроз будь-якого походження суттєво зростає. У такі моменти
важливо дбайливо ставитися до власного життя, до життя близьких і рідних людей,
друзів, бути відповідальними та готовими прийти на допомогу тим, хто її
потребує. Ви маєте
зрозуміти, що нині воєнні виклики та ризики — частина вашого життя, ви маєте
бути готовими, щоб захистити себе.
Поради в період воєнного часу
Треба:
- завжди мати із собою документ, що посвідчує
особу;
- мати в кишені одягу записи про групу крові й про
можливі проблеми зі здоров’ям;
- уникати місця скупчення людей;
- визначити заздалегідь і запам’ятати, де
розташовані найближчі від оселі, роботи, навчання чи місць, які ти часто
відвідуєш, сховища та укриття;
- пам’ятати, що в критичний момент необхідно бути
зібраним, не реагувати на можливі провокації. Від цього залежить твоя
безпека.
Не можна:
- повідомляти про свої плани малознайомим людям;
- вступати в суперечки з тими, кого ти не знаєш;
- фіксувати й ділитися в соціальних мережах
фото/відео військових людей, техніки;
- стояти біля машин під час повітряних тривог;
- стояти біля колон військової техніки,
- брати покинуту зброю, боєприпаси, невідомі чужі
речі (вони можуть бути заміновані);
- носити камуфляжний одяг. Надавай перевагу одягу
темних кольорів, що не привертає уваги.
Заходи безпеки та правила поведінки щодо небезпек у
воєнний час
Що потрібно робити, якщо ви почули сигнал повітряної тривоги.
• Увімкніть радіо чи телевізор, щоб
послухати термінове повідомлення про можливу надзвичайну ситуацію. Зазвичай
інформацію передають протягом 5 хв після звукового сигналу.
• Прослухайте звернення до населення.
• Виконайте рекомендації, які будуть озвучені під час
звернення.
• Намагайтеся повідомити про почуте рідних, сусідів,
знайомих, за необхідності надайте їм допомогу.
• Повітряну тривогу оголошуватимуть стільки разів,
скільки цього вимагатиме ситуація!
• Після таких сигналів негайно перейдіть в укриття!
Що треба робити, якщо
ви не встигли добігти до укриття і потрапили під обстріл? Потрібно сховатись у найближчу захисну
споруду цивільної оборони, сховище (укриття): у підземних переходах, метро,
паркінгах, підземних поверхах торговельних центрів, підвальних або цокольних
поверхах.
У разі відсутності пристосованих сховищ для
укриття можна використовувати нерівності рельєфу: канави, ями, окопи. Якщо
поруч є печери, бетонні конструкції, широкі труби водостоку, скористайтеся
ними, а коли знаходитеся в лісосмузі, сховайтеся між деревами. У разі раптового обстрілу та відсутності
поблизу споруд цивільного
захисту, сховища й укриття — ляжте на землю головою в бік, протилежний до
вибухів. Прикрийте голову валізою або іншими речами, закрийте долонями вуха та
відкрийте рот — це зменшить ризики пошкодження органів слуху. Не виходьте з
укриття до кінця обстрілу.
Де можна заховатися в
будинку? Що таке правило «двох стін»?
Від небезпеки вас має відділяти щонайменше дві стіни. Одна, імовірно,
зруйнується від удару, а друга захистить від уламків стіни, скла тощо. Тому
ховатися безпечно в місці, що розташоване за другою від фасаду опорною стіною.
Зазвичай це тамбур, коридор і передпокій. Навіть якщо вам здається, що будинок
нестійкий, підвалу немає, а в укритті немає місця, залишайтеся біля опорних
стін — вони витримають.
Як діяти при обстрілах
житлових будинків? Правила порятунку
Сповіщення про повітряну тривогу буває
двох видів: переривчаста сирена (чекайте, за 5
хв після сигналу засоби зв’язку повідомлять, що робити далі), безперервна
сирена (треба негайно йти в укриття).
Після сповіщення про повітряну тривогу
треба вимкнути: світло, газ, воду, якщо є — від’єднати
газовий балон, спустити тиск і покласти в безпечне місце. Найбільш
небезпечні місця в будинку: перший, другий і третій поверхи (загроза
потрапляння куль при обстрілах), останній поверх (небезпечний при повітряній
тривозі), підвал (є імовірність опинитися під завалами). Якщо залишились у квартирі, треба сховатись у ванній кімнаті,
якщо в ній немає газового котла, або за двома глухими стінами.
Алгоритм дій та
прийняття обґрунтованого рішення в разі виявлення вибухонебезпечних предметів
Вибухонебезпечні й підозрілі предмети
Ознаки підозрілих предметів: 1. Залишені без нагляду предмети (коробки, валізи, пакети та ін.), які не повинні знаходитися в цих місцях. 2. Каністри, пляшки, інші ємності, з яких відчувається запах бензину, газу й інших нафтопродуктів. 3. Коробки, у яких умонтовані лампочки, перемикачі або дроти. 4. Предмети, на яких закріплені радіотелефони, пейджери, годинники й інші аналогічні пристрої.
Якщо ви бачите вибухонебезпечний пристрій
1. Не підходьте! У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою або
підозрілого предмета потрібно зупинитися, роздивитися, чи немає поряд подібних
предметів, і відійти на безпечну відстань (хоча б 100 м, а краще 300 м).
Повертатися потрібно тим шляхом, яким і прийшли.
2. Не чіпайте!
Категорично забороняється:
- торкатися пристрою;
- пересувати його;
- намагатися розібрати;
- накривати чимось;
- заносити в приміщення;
- ударяти по ньому;
- кидати у водойму;
- розпалювати поруч багаття або кидати в нього
предмет;
- закопувати в землю.
3. Повідомте дорослих або телефонуйте рятувальникам 112, 101 чи в
поліцію 102.
Укажіть адресу й орієнтири місця, де виявили пристрій. Телефонувати
потрібно на безпечній відстані (300 м) від вибухонебезпечного пристрою, аби він
не спрацював. Рятувальники також радять відключити мобільні телефони поблизу
місця розташування вибухового пристрою, оскільки він може бути радіокерованим.
Самодопомога та
долікарська допомога в стресових ситуаціях, при травмах
Перша допомога — це проведення найпростіших медичних
заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної
ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Своєчасне і правильне виконання найпростіших прийомів медичної допомоги
при травматичних пошкодженнях, опіках, обмороженнях і нещасних випадках,
радіоактивному опромінюванні та отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами дозволить
зберегти здоров’я та життя потерпілому. В умовах воєнних дій кожна людина повинна мати індивідуальний
перев’язувальний пакет і аптечку (побутову або автомобільну), знати місце
близько розташованої аптеки та медичного закладу, а також знати, як надати
само- і взаємодопомогу. Після
надання потерпілому само- і взаємодопомоги, прийняти невідкладні заходи щодо
надання йому першої медичної і лікарняної допомоги та відправити в лікувальний
заклад.
Алгоритм дій
1. Огляньте місце події та переконайтеся
в тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечте власну безпеку, а також
безпеку потерпілих і людей, що перебувають поряд. 2. Оцініть стан постраждалих
(свідомість, дихання, пульс). 3. Якщо в постраждалих відсутні ознаки життя та немає критичної
кровотечі (або ви вже її ліквідували), треба розпочати серцево-легеневу
реанімацію. 4. Переведіть
постраждалих у стабільне положення (на бік, обличчям до себе, рука під головою,
нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток
тазу й серцево-легенева реанімація була вдалою. 5. Не залишайте
постраждалих і контролюйте стан їхніх життєвих функцій до прибуття екстрених
служб.
Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, треба звернутися за допомогою до інших присутніх на місці події. Якщо ви не впевнені у своїх діях — краще утриматися; головне правило першої допомоги — не нашкодити!