7 клас 23.10.24 Урок № 8

Тема: Безпека у воєнний час. Правила поведінки, ризики в населеному пункті у воєнний час.

Домашнє завдання: Читати §4 (ст.33-43),переглянути відео за QR-кодами. Письмово за матеріалами параграфа та виконаними завданнями доповніть портфоліо проєкту «Мій щит безпеки», наприклад, додайте туди поради «Що робити, якщо…».

Небезпеки в населеному пункті у воєнний час

   Війна — це величезна небезпека для всього цивілізованого світу, країни та кожної людини окремо. З першого дня широкомасштабного військового вторгнення в Україну росія порушує правила ведення війни та норми міжнародного права, масово чинить воєнні злочини та злочини проти людства, руйнуючи інфраструктуру та депортуючи населення. Через воєнні дії рівень загроз будь-якого походження суттєво зростає. У такі моменти важливо дбайливо ставитися до власного життя, до життя близьких і рідних людей, друзів, бути відповідальними та готовими прийти на допомогу тим, хто її потребує. Ви маєте зрозуміти, що нині воєнні виклики та ризики — частина вашого життя, ви маєте бути готовими, щоб захистити себе.

Поради в період воєнного часу

Треба:

• завжди мати із собою документ, що посвідчує особу;
• мати в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям;
• уникати місця скупчення людей;
• визначити заздалегідь і запам’ятати, де розташовані найближчі від оселі, роботи, навчання чи місць, які ти часто відвідуєш, сховища та укриття;
• пам’ятати, що в критичний момент необхідно бути зібраним, не реагувати на можливі провокації. Від цього залежить твоя безпека.

Не можна:

• повідомляти про свої плани малознайомим людям;
• вступати в суперечки з тими, кого ти не знаєш;
• фіксувати й ділитися в соціальних мережах фото/відео військових людей, техніки;
• стояти біля машин під час повітряних тривог;
• стояти біля колон військової техніки,
• брати покинуту зброю, боєприпаси, невідомі чужі речі (вони можуть бути заміновані);
• носити камуфляжний одяг. Надавай перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги.

Заходи безпеки та правила поведінки щодо небезпек у воєнний час

Що потрібно робити, якщо ви почули сигнал повітряної тривоги.

• Увімкніть радіо чи телевізор, щоб послухати термінове повідомлення про можливу надзвичайну ситуацію. Зазвичай інформацію передають протягом 5 хв після звукового сигналу.

• Прослухайте звернення до населення.

• Виконайте рекомендації, які будуть озвучені під час звернення.

• Намагайтеся повідомити про почуте рідних, сусідів, знайомих, за необхідності надайте їм допомогу.

• Повітряну тривогу оголошуватимуть стільки разів, скільки цього вимагатиме ситуація!

• Після таких сигналів негайно перейдіть в укриття!

Що треба робити, якщо ви не встигли добігти до укриття і потрапили під обстріл? Потрібно сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття): у підземних переходах, метро, паркінгах, підземних поверхах торговельних центрів, підвальних або цокольних поверхах.                                                                                                                             У разі відсутності пристосованих сховищ для укриття можна використовувати нерівності рельєфу: канави, ями, окопи. Якщо поруч є печери, бетонні конструкції, широкі труби водостоку, скористайтеся ними, а коли знаходитеся в лісосмузі, сховайтеся між деревами.                              У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища й укриття — ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів. Прикрийте голову валізою або іншими речами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот — це зменшить ризики пошкодження органів слуху. Не виходьте з укриття до кінця обстрілу.

Де можна заховатися в будинку? Що таке правило «двох стін»?

Від небезпеки вас має відділяти щонайменше дві стіни. Одна, імовірно, зруйнується від удару, а друга захистить від уламків стіни, скла тощо. Тому ховатися безпечно в місці, що розташоване за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор і передпокій. Навіть якщо вам здається, що будинок нестійкий, підвалу немає, а в укритті немає місця, залишайтеся біля опорних стін — вони витримають.

Як діяти при обстрілах житлових будинків? Правила порятунку

Сповіщення про повітряну тривогу буває двох видів: переривчаста сирена (чекайте, за 5 хв після сигналу засоби зв’язку повідомлять, що робити далі), безперервна сирена (треба негайно йти в укриття).

Після сповіщення про повітряну тривогу треба вимкнути: світло, газ, воду, якщо є — від’єднати газовий балон, спустити тиск і покласти в безпечне місце.                                              Найбільш небезпечні місця в будинку: перший, другий і третій поверхи (загроза потрапляння куль при обстрілах), останній поверх (небезпечний при повітряній тривозі), підвал (є імовірність опинитися під завалами).                                                                                                                            Якщо залишились у квартирі, треба сховатись у ванній кімнаті, якщо в ній немає газового котла, або за двома глухими стінами.

Алгоритм дій та прийняття обґрунтованого рішення в разі виявлення вибухонебезпечних предметів

Вибухонебезпечні й підозрілі предмети

Ознаки підозрілих предметів:                                                                                                                   1. Залишені без нагляду предмети (коробки, валізи, пакети та ін.), які не повинні знаходитися в цих місцях.                                                                                                                                                 2. Каністри, пляшки, інші ємності, з яких відчувається запах бензину, газу й інших нафтопродуктів.                                                                                                                                      3. Коробки, у яких умонтовані лампочки, перемикачі або дроти.                                                       4. Предмети, на яких закріплені радіотелефони, пейджери, годинники й інші аналогічні пристрої.

Якщо ви бачите вибухонебезпечний пристрій

1. Не підходьте! У разі виявлення вибухонебезпечного пристрою або підозрілого предмета потрібно зупинитися, роздивитися, чи немає поряд подібних предметів, і відійти на безпечну відстань (хоча б 100 м, а краще 300 м). Повертатися потрібно тим шляхом, яким і прийшли.

2. Не чіпайте!

Категорично забороняється:

• торкатися пристрою;
• пересувати його;
• намагатися розібрати;
• накривати чимось;
• заносити в приміщення;
• ударяти по ньому;
• кидати у водойму;
• розпалювати поруч багаття або кидати в нього предмет;
• закопувати в землю.

3. Повідомте дорослих або телефонуйте рятувальникам 112, 101 чи в поліцію 102.

Укажіть адресу й орієнтири місця, де виявили пристрій. Телефонувати потрібно на безпечній відстані (300 м) від вибухонебезпечного пристрою, аби він не спрацював. Рятувальники також радять відключити мобільні телефони поблизу місця розташування вибухового пристрою, оскільки він може бути радіокерованим.

Самодопомога та долікарська допомога в стресових ситуаціях, при травмах

Перша допомога — це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Своєчасне і правильне виконання найпростіших прийомів медичної допомоги при травматичних пошкодженнях, опіках, обмороженнях і нещасних випадках, радіоактивному опромінюванні та отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами дозволить зберегти здоров’я та життя потерпілому. В умовах воєнних дій кожна людина повинна мати індивідуальний перев’язувальний пакет і аптечку (побутову або автомобільну), знати місце близько розташованої аптеки та медичного закладу, а також знати, як надати само- і взаємодопомогу. Після надання потерпілому само- і взаємодопомоги, прийняти невідкладні заходи щодо надання йому першої медичної і лікарняної допомоги та відправити в лікувальний заклад.

Алгоритм дій

1. Огляньте місце події та переконайтеся в тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечте власну безпеку, а також безпеку потерпілих і людей, що перебувають поряд.  2. Оцініть стан постраждалих (свідомість, дихання, пульс).                                                3. Якщо в постраждалих відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували), треба розпочати серцево-легеневу реанімацію.                                        4. Переведіть постраждалих у стабільне положення (на бік, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу й серцево-легенева реанімація була вдалою.                                                                      5. Не залишайте постраждалих і контролюйте стан їхніх життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, треба звернутися за допомогою до інших присутніх на місці події.                                                                                                                                   Якщо ви не впевнені у своїх діях — краще утриматися; головне правило першої допомоги — не нашкодити!    

                          

9 клас 22.10.24 Урок № 8

 Тема: Сучасний комплекс проблем безпеки. Безпека як потреба людини. Види і рівні загроз. Заходи безпеки. Взаємозв’язок особистої, національної і глобальної безпеки. Концепція національної безпеки України. Сфери національної безпеки.                           Практична робота №9 «Відпрацювання навичок оцінювання ризику на особистому рівні»

Домашнє завдання:  Опрацювати підручник на ст.131-141 (§ 27-29).                            Письмово відповісти на запитання: «Які зараз є загрози для вашого особистого життя та як це можна змінити?» (можна доповнити малюнком)

Безпека — це стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.                                                                       (Із Академічного тлумачного словника української мови)

  Ви пам’ятаєте, що безпека — одна з важливих потреб існування людини. Якщо людина не почувається в безпеці, вона не може дбати про задоволення інших потреб, зокрема потреб власного розвитку: соціальних і духовних. І навпаки: відчуття безпеки сприяє розвитку інших потреб людини, підвищує рівень соціальної безпеки суспільства. Безпека — одна з важливих умов існування та стабільного розвитку громадянського суспільства, нації і держави. Від того, як функціонують державні установи, які складаються відносини між людьми в процесі їх спільної діяльності, від рівня суспільного порядку в країні залежить безпека людини та її життєдіяльність. Недооцінювання або ігнорування проблем безпеки людиною чи державою призводять до негативних наслідків. Протягом усього життя люди завжди дбають про власну безпеку, учаться запобігати небезпечним ситуаціям і уникати небезпек. Ви вже знаєте, що розрізняють загрози природного, техногенного та соціального середовища. Загрози класифікують також за рівнями. Рівень можна визначити за ступенем загрози для людей, поширенням та наслідками небезпечної ситуації. Виокремлюють особистий, або індивідуальний, національний та глобальний рівні загроз. У багатьох випадках особиста безпека залежить від поведінки людини. Так, кожна людина має додержуватися правил безпечної поведінки, уміти діяти в разі виникнення небезпечної ситуації. Проте в сучасному світі безпека кожної людини пов’язана також із національною та глобальною безпекою людства. Наприклад, забруднення навколишнього середовища, зміна клімату (глобальний рівень загрози) може призвести до техногенних катастроф і стихійних лих (національний рівень загрози), які своєю чергою спричинятимуть загрози кожній людині. Забруднення водойм і ґрунтів, а отже, питної води та продуктів харчування і повітря, може призвести до виникнення хвороб (особистий рівень загрози). Такий взаємозв’язок існує не тільки в природному і техногенному, а й у соціальному середовищі. Так, кримінальні небезпеки (крадіжки, пограбування) створюють загрози кожній людині (особистий рівень загрози), масові заворушення, залучення людей до деструктивних соціальних угруповань — загроза суспільству і державі (національний рівень загрози), діяльність міжнародних кримінальних угруповань, тероризм — загроза всім країнам і народам (глобальний рівень загрози). Отже, у сучасному світі всі рівні безпеки взаємопов’язані. На рівень безпеки в суспільстві впливає чимало чинників. Вплив чинників може бути позитивним і негативним. Позитивний вплив сприяє здоров’ю людини, підвищує якість і тривалість життя. Натомість негативний вплив шкодить здоров’ю людей. Людина незадоволена життям, не почувається в безпеці. Тривалість її життя може знижуватися. І люди, і країни здійснюють заходи безпеки, щоб протидіяти загрозам навколишнього середовища, убезпечити здоров’я і життя на кожному рівні.

Завдання

1. Назвіть види загроз. Наведіть приклади загроз кожного виду.

2. Які рівні загроз виокремлюють? Наведіть приклади загроз кожного рівня.

3. Проаналізуйте схему «Рівні загроз» на с. 132. Установіть взаємозв’язок особистої, національної та глобальної безпеки (на вибір).

4. Проаналізуйте схему «Чинники, що впливають на рівень суспільної безпеки» на с. 133. Наведіть приклади чинників, що підвищують рівень безпеки в суспільстві.

5. Які чинники негативно впливають на рівень суспільної безпеки?

6. Змоделюйте вплив чинників, що позитивно впливають на рівень суспільної безпеки, на безпеку і здоров’я людини (на вибір).

7. За схемою «Заходи безпеки» на с. 133, 134 наведіть приклади заходів безпеки, що здійснюють держави на національному рівні.

8. Як, на вашу думку, впливатиме моральний і духовний розвиток людини на рівень національної та глобальної безпеки? Доведіть на прикладі.

9. Поясніть, чому безпеку вважають важливою потребою існування людини, суспільства і держави. Пригадайте приклади з художніх творів, кінофільмів, життєвих ситуацій, власного досвіду.

Основи міжнародного та національного законодавства щодо безпеки і здоров’я людини

Документи, які є основою міжнародного та національного законодавства щодо безпеки і здоров’я людини, це: Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські (цивільні) і політичні права (МПГПП), Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція про права дитини, Конституція України, Закони України: «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про основи національної безпеки України» «Про Цивільну оборону України», «Про охорону праці», «Про пожежну безпеку», «Про дорожній рух», «Про охорону дитинства».

Національне законодавство щодо безпеки і здоров’я людини

Конституція України — Основний Закон України. Зі статті 8 Конституції: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй».

«Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначають «...правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров’я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості».

Закон України «Про основи національної безпеки України» визначає «...основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності».

Закон України «Про Цивільну оборону України» стверджує: «Кожен має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України. Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру».

Закон України «Про охорону праці» «...визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні».

Закон України «Про пожежну безпеку» «...визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності».

Закон України «Про дорожній рух» «...визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища».

Закон України «Про охорону дитинства» «...визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері».

8 клас 21.10.24 Урок №8

 Тема: Оздоровчі системи. Поняття про оздоровчі системи та їх складові.                                     Домашнє завдання: Опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§7, с.31-34);                  Підготувати буклет «Що робити, якщо хочеш бути здоровим» або скласти казку «Як виникли оздоровчі системи».

Оздоровчі системи – це комплекс спеціальних заходів і дій, спрямованих на збереження, зміцнення і відновлення здоров’я. Це теоретичні та практичні поради щодо здорового способу життя.

Оздоровчі системи забезпечують:

- зміцнення кісток та м’язів;

- підвищення опірності організму інфекційним хворобам, впливу несприятливих погодних умов, стресам;

- зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань;

- покращення сну і травлення;

- підвищення працездатності;

- уповільнення процесів старіння.

До складу оздоровчих систем входять:

-         фізичні вправи і комплекси гімнастики;

-         раціональне харчування;

-         психологічні практики релаксації;

-         моральні постулати (правила).

Під час розвитку суспільства формувалися різні погляди на здоровий спосіб життя. Тому в різних країнах виникли різні оздоровчі системи, які умовно поділяють на традиційні та сучасні.

Традиційні системи розвивалися в епоху античності, коли основою були цілісні уявлення про здоров’я. Такі системи поширилися по всьому світу з країн, які мають культуру, що розвивалася довго і безперервно. Початок до розвитку традиційних оздоровчих систем йде з Китаю та Індії. Тому всі вони спрямовані на досягнення гармонії людини як внутрішньої, так і з навколишнім світом. Адже антична освіта передбачала навчання культурі здоров’я, а методи навчання ґрунтувалися на принципах гармонії.

До традиційних оздоровчих систем відносять йогу, ушу, цигун. Йога є методом самовдосконалення людини, гармонізації фізичного здоров’я і духовної краси людини, сприяє вдосконаленню самоконтролю. Йога включає також поради щодо дихання, харчування, фізичних вправ.

Ушу – бойові мистецтва з метою самозахисту, оздоровлення та самовдосконалення.

Цигун – мистецтво саморегуляції енергії, яке використовують для профілактики деяких захворювань, покращення фізичних та моральних якостей людини.

Сучасні оздоровчі системи з’являються в країнах з молодою культурою, і час їх існування ще невеликий. До сучасних систем оздоровлення відноситься загартовування – система гігієнічних заходів з використанням природних чинників: сонця, повітря і води.

 Дієтотерапія також є оздоровчою системою. За використанням такого оздоровчого комплексу проводять добір оптимального набору продуктів відповідно до  фізіологічних особливостей і рухової активності.

 Масаж – спеціальні прийоми дозованого розтирання тіла пацієнта руками чи за допомогою  спеціальних апаратів.

 Фітотерапія використовується з давніх-давен і у системі здорового способу життя займає не останнє місце. При застосуванні фітотерапії використовуються властивості лікарських рослин.

 Ароматерапія – використання ефірних олій, фітонцидів рослин тощо.

 Арт-терапія – лікування засобами мистецтва: образотворчого, музичного, танцями тощо.

 Кольоротерапія – використання позитивного впливу деяких кольорів на організм людини.

 Анімалотерапія – лікування за допомогою тварин, наприклад, дельфінотерапія допомагає зняти психологічну напругу, а іпотерапія (кінь) сприяє розвитку рухливості, відчуття рівноваги та координації рухів.

 Оздоровчі системи можна підрозділити також на науково обґрунтовані й народні. Перші з’явилися в результаті застосування теоретичних наукових знань, а другі сформовані в процесі народної практики. Сучасні науково обґрунтовані оздоровчі системи побудовані на наукових знаннях з психології й фізіології людини, враховують її вік, стать, індивідуальні особливост

Розв’язування кросворду, пов’язаного з темою уроку

					1.				о
							2.		з
								3.	д
								4.	о
				5.					р
						6.			о
					7.				в
							8.		л
								9.	е
						10.			н
	11.								н
12.									я

1.      «Здоров’я – це не лише відсутність хвороб, а й стан повного фізичного, душевного і                 соціального ...

2.      «Подруга» спорту - ...

3.       «Бережи сукню знову, а …змолоду». (Українське народне прислів’я)

4.     Складовою здорового способу життя є здоровий …

5.      Ім’я Іванова, засновника системи загартовування.

6.   Що, за народним прислів’ям, має бути в холоді? (Тримай ноги в теплі, … в холоді, а живіт - у голоді.)

7.    Противага пасивності.

8.     Спосіб відпочинку, профілактика перевтоми.

9.      Продукт рослинного походження, що використовується в їжу, для окремих видів масажу.

1   Сучасний слоган прибічників здорового способу життя: «Здоровим бути …!

11 Процес взаємодії між людьми, може бути вербальним і невербальним.

12 Має бути раціональним.