7 клас 21.05.25 Урок № 51

Тема: Комплексна підсумкова робота №2. «Гр.1 Безпека», «Гр.2 Здоров’я», «Гр.3 Добробут».                                                                                                                      Домашнє завдання: Повторити матеріал, вивчений протягом ІІ семестру, для узагальнюючого уроку.

9 клас 20.05.25 Урок № 34

Тема: Узагальнення та систематизація знань з ІV розділу «Соціальна складова здоров’я».                                                                                                             https://naurok.com.ua/test/pidsumkoviy-test-socialna-skladova-zdorov-ya-9-klas-956017.html                    Домашнє завдання: Повторити матеріал, вивчений протягом навчального року, для узагальнюючого уроку.

7 клас 20.05.25 Урок № 50

Тема: Презентація проєкта «Робимо добрі справи разом».                                        Домашнє завдання: Підготуватися до КПР з теми «Добробут».

Якщо дитину вчать добру, в результаті буде добро, вчать злу - в результаті буде зло - бо дитина не народжується готовою людиною, людиною її потрібно зробити! В.О.Сухомлинський   Ми живемо у складному світі. Наше суспільство долає політичну, соціальну, економічну і екологічну кризу. Але залишається в суспільстві найстрашніша криза - моральна. Нині в Україні культ бездуховності і аморальності поширюється різними способами: телепередачами, діями політичних і громадських діячів, поведінкою дорослих і так далі. Незважаючи на різноманітність методів, суттю їх є нав'язування людині стереотипів агресивної і безжальної поведінки по відношенню до інших, зневага моральними нормами заради матеріальної вигоди. Сьогоднішні діти - творці майбутнього добробуту країни, який повністю залежить від доброякісного виховання. Проблема набуття дитиною емоційно-морального досвіду є сьогодні особливо актуальною. Сьогодні сучасний навколишній світ мало сприяє природному засвоєнню моральних цінностей. Актуальність полягає у відповідності ідеї проекту вимогам сучасного суспільства і державного замовлення на виховання соціально активної особи. Згідно концепції Нової української школи діти мають бути терплячими та толерантними до навколишніх. Також хочеться звернути увагу на дітей різних соціальних груп, на людей з особливими потребами , що вони також мають право на гідне життя, на свої мрії та виконання бажань. Проект «Робимо добрі справи разом» сприяє формуванню добра і відповідальності людини. Люди, що здійснюють добрі справи, є чарівниками. Наш проект спрямований на формування дружніх взаємовідносин між дітьми, поваги до ближнього свого, надання допомоги.

Милосердя і доброта –  два крила, на яких тримається людство. В Україні мешкає близько двох мільйонів самотніх людей. Майже двісті тисяч із них не здатні подбати про себе. П’ятнадцять тисяч самотніх живуть в будинках-інтернатах. Усіх цих людей об єднає одне – немічність. Озернімося навколо. Поряд із нами мешкають люди, які потребують допомоги. Тож не відкладаймо доброчинність на потім. Нині, сьогодні, саме зараз! Бо завтра, можливо, буде пізно!  Добро, гуманізм, милосердя, сенс життя - це цінності, про які можна говорити нескінченно. Є люди, які говорять, а є люди, які роблять! Результати скажуть самі за себе. Все в наших руках!

8 клас 19.05.25 Урок № 33

Тема: Узагальнення та систематизація знань з теми «Безпека в побуті й навколишньому середовищі».                                                                                        Домашнє завдання: Повторити матеріал, вивчений протягом навчального року, для узагальнюючого уроку.

https://naurok.com.ua/test/8-klas-bezpeka-v-pobuti-ta-navkolishnomu-seredovischi-507473.html

7 клас 14.05.25 Урок № 49

Тема: Розробка проєкта «Робимо добрі справи разом».                                                Домашнє завдання: Протягом тижня працювати над реалізацією проекту з обраної теми та презентувати його (відеоролик, фото, малюнки, колаж, презентація).

Добре роби — добре й тобі буде.                                                                                                             Прислів’я

Обговоріть запропоновані доброчинні справи, до яких можете долучитися ви, ваша родина, школа та громада. Складіть план дій та шляхи їхньої реалізації.

• «Збери насіння та вирости квітку»,
• «Чиста школа»,
• «Допоможи безпритульним тваринам»,
• «Гостини до людей похилого віку»,
• «Подаруй бібліотеці книжку»,
• «Благодійний творчий вечір, вистава».
• «Лист захиснику-прикордоннику».

Розробка проєкта «Робимо добрі справи разом».

Виконайте проект «Робімо добрі справи разом».

Мета проекту: розвиток соціальних навичок, акцентування на важливості доброчинності та волонтерства, мотивація до активної участі в роботі задля позитивних змін у своїй школі та місцевій спільноті.

Крок 1: визначення потреб                                                                                                                Обговоріть потреби своєї школи та навколишньої спільноти. Поміркуйте, які справи та акції будуть актуальними й корисними, виберіть одну або кілька з них.

Крок 2: планування та організація                                                                                           Визначте, які саме доброчинні завдання ви будете виконувати (прибирання шкільного подвір’я, створення місця для відпочинку, організація благодійних акцій для збору речей чи коштів на допомогу нужденним тощо), що вам для цього потрібно зробити, які ресурси (час, матеріали, чиясь допомога) знадобляться. Розробіть план дій.

Крок 3: виконання проєкту                                                                                                              Співпрацюйте одне з одним та з дорослими. Втілюйте свої плани в життя, творіть добрі справи.

Крок 4: презентація та рефлексія                                                                                                   Презентуйте результати своєї роботи в класі та проаналізуйте їх. Обговоріть свої досягнення, труднощі та досвід, який ви здобули під час виконання проєкту.

Крок 5: впровадження досвіду                                                                                              Обговоріть, як ваша доброчинна діяльність вплинула на шкільну спільноту й ваше сприйняття світу. Розгляньте можливості подальшого залучення до доброчинної діяльності.

Доброчинна діяльність школярів може бути різної тематичної спрямованості, зокрема на:

•  екологічну діяльність;

•  культурологічну діяльність – залучення школярів до вивчення історії і географії рідного краю, традицій, відродження народних ремесел; організація творчих експедицій з метою збирання (запису) пісень та обрядів регіональної народної творчості тощо;

•  благодійну діяльність – проведення благодійних концертів і показ самодіяльних вистав для тих, хто перебуває в лікарнях, притулках для неповнолітніх, інтернатних закладах тощо;

•  вшанування ветеранів війни і праці, жертв голодомору, догляд за могилами воїнів;

•  допомогу дітям-сиротам і вихованцям притулків, людям похилого віку;

•  підтримку людей похилого віку, з особливими потребами (інвалідів) та тих інтернатних закладів, в яких вони перебувають;

•  психологічну підтримку тих неповнолітніх, що опинилися за ґратами;

•  сприяння у соціальній адаптації осіб з особливими потребами;

•  поповнення фондів дитячих, шкільних бібліотек сучасними українськими книжками;

•  збір іграшок та книжок для дошкільних навчальних закладів, дитячих будинків і центрів соціально-психологічної реабілітації дітей;

•  збір коштів на підтримку покинутих дітей, що перебувають у дитячих відділеннях лікарень, придбання діагностичної медичної апаратури;

•  популяризацію ідей волонтерства тощо.

Цільові групи: вихованці з центрів соціально-психологічної реабілітації дітей; хворі у лікарнях; ровесники, що опинилися у складних життєвих ситуаціях; люди літнього віку; самотні; ветерани війни і праці; учасники військових подій та інші.

 Вже набули поширення серед школярів такі форми і зміст учнівської доброчинності:

•  підготовка і проведення ярмарків з метою збирання коштів для придбання іграшок та книжок дітям з інтернатних закладів, закупівлі діагностичного медичного обладнання для місцевих лікарень, комп’ютерної техніки для осіб з обмеженими фізичними можливостями;

•  пошиття одягу для немовлят і передавання його у Дім маляти;

•  видання збірки віршів хворого ровесника;

•  виступи з самодіяльними виставами і концертними програмами у лікарнях, притулках, територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг),

перед учасниками бойових дій;

•  написання листів підтримки, виготовлення оберегів, дитячих малюнків;

•  допомога по господарству самотнім;

•  догляд за похованнями учасників Великої Вітчизняної війни і жертв голодомору, загиблих під час антитерористичної операції на сході України;

•  вшанування учасників бойових дій і героїв Небесної сотні;

•  психологічна підтримка осіб з особливими потребами (інвалідів);

•  поповнення фондів бібліотек;

•  збір теплих речей, іграшок і канцтоварів;

•  сприяння у соціальній адаптації дітей-сиріт.

 Принципи волонтерської діяльності:

• Бажаєш щось змінити у суспільстві – прояви ініціативу

• Хочеш щось змінити – починай з себе

• Прагнеш бути корисним іншим – допомагай

• Головне не те, Що я віддаю, чи Що я отримую, а Ким я стаю, працюючи волонтером

 Загальні положення волонтерського руху, організованого в загальноосвітньому закладі

•  Волонтерський рух є одним із напрямів діяльності шкільного учнівського самоврядування.

•  Членами волонтерського руху можуть бути учні, що досягли 14 років, молодші школярі – тільки у співпраці та взаємодії з педагогами.

 Головна мета волонтерського руху в загальноосвітньому закладі – відродження кращих вітчизняних традицій доброчинності; виховання у школярів таких соціально-значущих якостей особистості, як альтруїзм, милосердя, відповідальність, ініціативність; формування соціально-активної, громадянської, соціально-моральної позиції особистості.

 Основні завдання волонтерського руху у школі:

– гуртування шкільного колективу навколо добрих справ;

– задоволення духовних інтересів та потреб школярів;

– патріотичне виховання;

– організація змістовного дозвілля;

– профілактика девіантної поведінки і шкідливих звичок;

– пропагування здорового способу життя;

– підтримка просоціальних ініціатив дітей та учнівської молоді;

– налагодження партнерства школи з органами державної влади та громадських організацій у реалізації просоціальних ініціатив.

 Принципи діяльності школярів-волонтерів:

– участь школярів у волонтерському русі є добровільною;

– волонтеська діяльність є неприбутковою, корисною для інших та суспільства в цілому;

– волонтерська діяльність школярів повинна бути посильною;

– гарантованість безпеки волонтерської діяльності школярів.

 Кодекс волонтера

Волонтер повинен бути:

– безкорисливим;

– чуйним до проблем інших;

– милосердним;

– толерантним;

– відповідальним;

– ініціативним;

– вихованим.

9 клас 13.05.25 Урок № 33

Тема: Школа майбутніх батьків.                                                                                 Домашнє завдання: опрацювати інформацію в §22 (ст.108-111); підготуватися до тематичного оцінювання з 4 розділу «Соціальна складова здоров’я». 

Українська народна мудрість

«За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини»

«Шануй Батька та Бога – буде тобі всюди дорога»

«Нема у світі цвіту цвітішого від маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки»,

«Матір ні купити, ні заслужити»

   Коли і з чого починається батьківство? Воно починається з прийняття рішення про те, що ми хочемо мати дитину і готові стати батьками. Це відбувається по-різному в кожній сім’ї. у кращому випадку ми плануємо мати дитину і заздалегідь готуємося до її появи на світ. Здоров’я, емоційний стан та інтелектуальний розвиток дитини залежить від стану фізичного та психічного здоров’я матері під час усього періоду вагітності, а успішність розвитку дитини - від умов життя.      Найголовніше у житті дитини – це любов до неї з боку батьків та тих людей ,що її оточують. Важливу роль відіграє і свідоме ставлення до батьківства, грамотність у виконанні своїх батьківських обов’язків. Коли майбутніх батьків запитують, кого вони більше хочуть — хлопчика чи дівчинку, ті часто відповідають: «Це не має значення. Головне, щоб дитина була здорова».       На жаль, діти не завжди народжуються здоровими, і тоді перед родиною постають труднощі, які треба долати у боротьбі за малюка. Особливо прикро, коли це стається з причин, яким легко запобігти. Підготовка до народження дитини потребує від майбутніх батьків спеціальних знань і відповідальності. Плануючи народження дитини, батькам варто переглянути свій спосіб життя, перевірити стан здоров’я і вжити необхідних профілактичних заходів. Народження хворої дитини завжди пов’язане з важкими моральними та матеріальними збитками для сім’ї та суспільства. Здорова дитина – це не лише дар природи, але й велике щастя для батьків, адже міцне здоров’я – це невід’ємна умова благополучного та повноцінного життя. Тому піклування про здоров’я дитини має розпочинатися ще задовго до її народження. Потрібно зрозуміти, що життя людини починається не після її народження, а з моменту запліднення. Підготовку до майбутньої вагітності подружжю найкраще починати за три місяці до зачаття.

Передусім слід перевірити масу свого тіла. Недостатня вага може спричинити дефіцит поживних речовин в організмі матері й дитини, надлишкова — ускладнення перебігу вагітності на пізніх термінах, підвищення артеріального тиску, додаткове навантаження на суглоби й посилення таких симптомів, як болі у спині й задишка. Зростає й ризик виникнення так званого діабету вагітних.\ Обмежувати харчування під час вагітності не рекомендують. Тому бажано нормалізувати вагу тіла до моменту вагітності. Цьому сприяє спеціальна дієта і підібрані фахівцем фізичні вправи. Слід відмовитись і від малорухливого способу життя. Прогулянки на свіжому повітрі, гімнастика для вагітних, плавання допоможуть жінці легше перенести вагітність, підготуватися до пологів і зберегти поставу. Дуже важливо обом батькам позбутися шкідливих звичок. Рішення батька кинути курити і відмовитися від алкоголю — найкращий подарунок дружині і майбутній дитині. Треба врегулювати режим праці та відпочинку, максимально знизити стресові навантаження обох батьків, визначити, чи не впливають на них шкідливі чинники на робочому місці (хімічні речовини, гази, випромінювання від рентгенологічного обладнання). Вагітним не рекомендують працювати в місцях великого скупчення людей, фізично і психологічно перенапружуватися, переохолоджуватись і перегріватися. Сучасні дослідження не виявили негативного впливу випромінювання дисплеїв на плід, але краще скоротити час перебування за комп’ютером. Консультація терапевта або сімейного лікаря необхідна для з’ясування, чи були в минулому проблеми з виношуванням дитини, генетичні патології, захворювання, що передаються статевим шляхом, хронічні захворювання, такі як бронхіальна астма, підвищений тиск. У багатьох жінок із хронічними захворюваннями вагітність проходить нормально, але для зменшення ризику можливих ускладнень це питання слід також обговорити з лікарем. Якщо близькі родичі мали спадкові захворювання, необхідно пройти тестування на наявність генів цих захворювань. Для цього достатньо обстежити когось одного з подружжя. За наявності у нього такого гена обстежують і другого з подружжя. Якщо носієм гена спадкового захворювання є лише один із подружжя, це не загрожує дитині. Необхідно заздалегідь відвідати стоматолога для уникнення рентгенологічного дослідження під час вагітності. Слід також пройти рекомендоване лікарем лабораторне обстеження: визначити групу крові та резус-фактор, наявність імунітету до вірусу краснухи і токсоплазмозу. Тим, у кого немає імунітету до вірусу краснухи, потрібно зробити щеплення. Але після вакцинації слід утримуватися від зачаття протягом трьох місяців. Краснуха — інфекція, що передається повітряно-крапельним шляхом. Її збудник може призвести до тяжких вад розвитку плода (глухота, сліпота, вади серця, нервової системи, скелета), особливо якщо жінка перенесла краснуху на ранніх термінах вагітності. Токсоплазма — паразит, який може міститися в недостатньо термічно обробленому м’ясі, котячих екскрементах і зараженій землі. У здорової дорослої людини токсоплазмоз, спричинений токсоплазмою, проявляється як грипоподібний синдром. Однак під час вагітності він може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода, викидня або народження дитини з вадами розвитку. Якщо немає імунітету до токсоплазмозу, не слід прибирати котячий туалет, треба ретельно мити руки після кожного контакту з котом, а на присадибній ділянці працювати в рукавичках. До рекомендованих профілактичних заходів належить і приймання жінкою фолієвої кислоти та вживання обома партнерами вітамінно-мінеральних комплексів за три місяці до планованого зачаття. Клінічні дослідження довели, що вживання фолієвої кислоти у підвищених дозах протягом 12 тижнів до і після зачаття знижує ризик народження дитини з вродженими вадами розвитку. Фолієва кислота належить до вітамінів групи В і міститься у злаках, цитрусових, бобових, зелених овочах, зелені, молочних продуктах.

Декалог профілактики вроджених вад, яки Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розробила для профілактики вроджених вад

1. Кожна жінка і чоловік, які досягли статевої зрілості, можуть стати матір’ю і батьком.

2. Найкраще, коли вагітність є запланованою. Бажано визначитися з рішенням про дитину за 3-4 місяці до зачаття.

3. Допологове обстеження — найбільш надійна гарантія здорової вагітності та важлива складова профілактики вроджених вад.

4. Важливо, щоб кожна жінка зробила щеплення від краснухи щонайменше за 2-3 місяці до запланованої вагітності, ідеально — у підлітковому віці.

5. Вживати ліки під час вагітності можна лише за призначенням лікаря і в рекомендованих дозах. Не забудьте попередити лікаря, що ви вагітна!

6. Алкогольні напої шкодять вагітності та майбутній дитині.

7. Не куріть і не дихайте тютюновим димом під час вагітності.

8. Харчуйтеся повноцінно, вживайте необхідну кількість овочів і фруктів.

9. Якщо на робочому місці жінки існують ризики для здоров’я, треба змінити умови праці.

10. Вагітні жінки та їхні рідні мають знати симптоми можливих відхилень від норми під час вагітності, а також те, куди звернутися у разі появи цих симптомів.

7 клас 13.05.25 Урок № 48

Тема: Доброчинність та її ознаки. Способи і можливість здійснення доброчинності.  Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §20 (ст.201-206), провести дослідження про доброчинну організацію за планом (ст.205). 

Легенда про добро і зло

   Жили на вулиці двоє сусідів. Одного разу один зробив іншому велике зло. Ображений чоловік, прагнучи відповісти помстою, вирушив до мудреця за порадою. Що ж мудрець йому запропонував? Відповісти зловмиснику добром! Сусід послухався, а у відповідь знову був «нагороджений» злом. Мудрець і тут порадив не шкодувати добра. Сусід ще раз послухався і віддячив добром. Але, через деякий час, у відповідь одержав зло. Сусід прийшов до мудреця, і той знову порадив йому віддячити добром. «Але я вже стомився віддячувати йому добром!» - заперечив сусід. «Якщо зловмисник не стомив ся від зла, то чому ти стомився від добра?» - відповів мудрець.

     Невід’ємним явищем суспільного життя будь-якої країни, яке одночасно відображає рівень моральності її населення, є доброчинність. Слово доброчинність складається з двох слів: добро й чинити. Робити добро може кожен / кожна з вас. Доброчинність є важливим складником розвитку людства. Це — добровільне надання допомоги тим, хто її потребує, окремими особами, товариствами та державою. Долучившись до доброчинності, кожен / кожна з вас може зробити навколишній світ кращим. При цьому в добрих справах головним є не гроші, а допомога, співчуття, співпереживання, емпатія до проблем інших. До основних ознак прояву людиною доброчинності належать: безоплатність надання допомоги іншим, добровільність вибору та змісту надавання допомоги. Далеко не завжди люди обирають доброчинність. Хоч на словах, здебільшого, всі визначають добродійство, та у своїй практичній діяльності керуються не благородними спонуканнями, а користю, честолюбством, низькими пристрастями. Благородні пристрасті наслідують обов’язок. Низькі – ставлять за мету лише вигоду. Існує багато прикладів доброчинності. З давніх часів доброчинність існувала й на землях України. Одним із перших відомих меценатів був київський князь Володимир Великий, який наказав віддавати частину його прибутків церкві на допомогу нужденним; княгиня Ольга заснувала в Києві першу лікарню; Ярослав Мудрий опікувався школами, бібліотеками й організував школу для юнаків. Останнім часом ми багато чуємо про благодійну діяльність людей, філантропію та меценатство. Благодійність — це безкорисливе надання допомоги тим, хто цього потребує, хто не пов’язаний із благодійником. Благодійність — це хороша можливість відчути свою належність до суспільства та творення змін у своєму оточенні, місті, країні та світі.                                                                                   Філантропія — любов до людей і пов’язана з нею благодійність, жертвування власним часом, грошима, репутацією задля людинолюбства, безкорисливої допомоги нужденним і заступництва за них.                       Меценатство — це добровільна безкорислива діяльність людей у фінансовій, матеріальній та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги. Усім відомі прізвища (пригадайте вивчене з курсу історії) меценатів, які на теренах України займалися благодійністю: Василь-Костянтин Острозький, Петро Могила, гетьман Іван Мазепа, родина Розумовських, Богдан і Варвара Ханенки, родина Терещенків і багато інших.  Сьогодні, як ніколи, наша держава усвідомлює всю важливість і значущість волонтерської діяльності. Волонтерський рух в Україні — це унікальне явище. Він об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, які готові вирішувати найбільш нагальні та болючі проблеми.              Волонтер — це фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну неприбуткову та мотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер. Тобто волонтерство — добровільна безкорислива суспільно важлива діяльність. Особливої турботи та допомоги потребують люди з інвалідністю, тяжкохворі, самотні, діти-сироти тощо. Підтримку їм добровільно готові надавати волонтери. Волонтерська діяльність може бути спрямована на допомогу армії; пошук зниклих людей; допомогу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах; на охорону навколишнього середовища тощо. Види волонтерства: допомога українським військовим; допомога онкохворим дітям; допомога дітям-сиротам; екологія; зоозахист. Ознаки волонтерства: добровільність; робота в команді; безоплатність; законність; дотримання завдань організації; соціальна спрямованість. Чи можуть бути волонтерами / волонтерками підлітки? Згідно із Законом України «Про волонтерську діяльність», якщо вам 14-18 років, можете волонтерити за згодою батьків. Але вам заборонено допомагати в медичних закладах, під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, Збройним силам України й іншим військовим формуванням. Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює найшляхетніші прагнення людства — миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей. Милосердя та доброта допомагають зробити світ кращим. Кажуть, що милосердя й доброта — це два крила, на яких тримається людство. Доброчинність є найвищим проявом духовності людини. Ознакою доброчинності є щирість людини, готовність поділитися останнім із тими, хто потрапив у складну життєву ситуацію. Милосердя позбавляє людину від жорстокості, насильства та ворожості. Люди, які мають ці якості, є найкращими громадянами суспільства.

Для того, щоб добра у вашому житті було більше, дотримуйтесь заповідей:

1. Любіть життя.

2. Знайте в усьому міру.

3. Вірте в свої сили і в те, що ви робите.

4. Позбавтесь вад, які ведуть до гріхів.

5. Будьте вдячними, добрими, великодушними, милосердними.

6. Робіть із задоволенням те, за що беретесь.

7. Запитуйте, якщо не знаєте.

8. Навчайтеся слухати і чути.

9. Довіряйте, але перевіряйте.

10. Живіть «тут і зараз».

8 клас 12.05.25 Урок № 32

Тема: Інформаційна небезпека. Вплив засобів масової інформації на здоров’я і поведінку людей. Комп’ютерна безпека. Безпека у мережі Інтернет.                           Домашнє завдання: Опрацювати інформацію в §30 (ст.139-141); проаналізувати рівень своєї безпечної поведінки в Інтернеті; підготуватися до тематичного оцінювання.

 Перш ніж говорити про інформаційну безпеку, необхідно з’ясувати, що таке інформація. Поняття «інформація» сьогодні застосовується дуже широко і різнобічно. Важко знайти таку область знань, де б воно не використовувалося. Величезні інформаційні потоки буквально захлинають. Обсяг наукових знань, за оцінкою фахівців, подвоюється кожні п'ять років.                                                                                                Інформація – дані про людей, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їхнього представлення. Інформація створюється людьми. Вона переміщується в просторі і часі за допомогою носіїв  інформації: книг, газет, журналів, сайтів, соцмереж, телебачення тощо. Інформація має  найважливіший вплив на створення людиною власної картини світу. Відомо, що інформація може мати різну форму, зокрема, дані, закладені в комп'ютерах, листи, пам'ятні записи, досьє, формули, креслення, діаграми, моделі продукції і прототипи, дисертації, судові документи тощо. Як і всякий продукт, інформація має споживачів, що потребують її, і тому має певні споживчі якості, а також має і своїх власників або виробників.                                                                                                                                  Інформаційний простір - це простір, у якому твориться, переміщується та засвоюється інформація.                                                                                                                                   Інформаційна безпека - це стан захищеності суспільства і особистості від інформаційних загроз, це стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.                                                                                                                                       Інформаційна війна - це агресивне втручання в інформаційний простір країни чи групи людей (аудиторії), з метою змінити картину світу людей так, як вигідно агресору.  Спілкування з використанням новітніх засобів комунікації увібрав в себе Інтернет. Всесвітня інформаційна мережа розвивається великими темпами, кількість її учасників постійно зростає. За деякими даними, у мережі зареєстровано близько 1,5 мільярдів сторінок. Інформація в мережі охоплює всі сторони життєдіяльності людини і суспільства. Користувачі довіряють цій формі себе і свою діяльність. Проте досвід роботи в галузі комп'ютерних технологій повний прикладами несумлінного використання ресурсів Інтернет. Бурхливий розвиток інформаційних технологій, що розпочався в середині 20 століття, заклав основу формування суспільства взагалі нового типу – інформаційного суспільства. Часто ЗМІ називають «четвертою владою» (наряду із законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади). Вони також виступають в якості своєрідного контролю, критики поточної політики владних структур; оцінюють стан справ у тих чи інших секторах соціального життя тощо. Взаємовідносини ЗМІ і держави регулюються законодавством. Засоби масової інформації займають у розвитку суспільства особливе місце. Їх вплив на людину починається у самому ранньому віці і продовжується на протязі всього життя. Взагалі, в сучасному світі засоби масової інформації взяли на себе значну функцію з формування свідомості людей, вихованню їх ціннісних орієнтацій, смаків, поглядів, звичок, уподобань.  Незважаючи на бурхливий розвиток засобів комунікацій на початку ХХІ століття, телебачення і сьогодні залишається найбільш масовим та доступним засобом масової інформації. ЗМІ традиційно впливають на суспільну свідомість та поведінку людей, спонукаючи їх до досягнення тієї чи іншої мети. Все, що ми дізнаємося про наше суспільство та навіть про світ, у якому живемо, ми дізнаємося із ЗМІ, - вважає німецький соціолог Н. Луман. Те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість та, дуже часто повністю, формують суспільну думку, - незаперечний факт. Ми щодня отримуємо з преси новини та інформацію, яка на сімдесят відсотків не підлягає перевірці. Ми однозначно не завжди можемо сказати собі «Так, я там був, це правдива інформація», і тому повинні просто приймати такі новини на віру, формуючи свою думку із побаченого або почутого, що, на жаль, не завжди буває вірним та правдивим. Підростаюче покоління формує свої погляди та смаки практично на сто відсотків завдяки журналам, розважальному телебаченню та Інтернету;  дорослі люди, які читають газети та які вважають перегляд щоденних телевізійних новин обов’язковим, дуже великий відсоток інформації, що до них надійшла та яку переробили в розмовах із сім’єю, друзями, колегами, поступово починають вважати власною думкою. Висновок такий – засоби масової інформації та  комунікації формують практично вісімдесят відсотків особистої та суспільної думки. У наш час особливо гострою стала проблема телевізійного насилля. Практично у всіх сучасних серіалах, фільмах, і навіть мультфільмах існує відеоінформація розбою. Термін «телевізійне насилля» давно використовується в науковій лексиці та об’єднує в себе демонстрацію нанесення пошкоджень або шкоди персонажам телевізійних програм або фільмів. Існує безліч досліджень, результати яких свідчать, що перегляд сцен насилля по телепрограмах та фільмах орієнтує молодь до агресії. Було доведено, що теленасилля може стати причиною збудження агресивної поведінки. ЗМІ є також джерелом вульгарної інформації, порнографії. По телебаченню транслюється безліч еротичних фільмів, які розбещують, роблять вульгарною сучасну молодь. Страшно те, що цю непристойність, нечистоту ми бачимо не тільки по телебаченню, але і в газетах, журналах, в мережі Інтернет – всюди. Можна відстежити негативний вплив телебачення на статеве життя підлітків.  Окрім негативного впливу ЗМІ на молодіжну поведінку, можна виділити декілька позитивних моментів: ЗМІ тримають молодь у курсі подій, що відбуваються, таким чином, видаляючи «інформаційний голод»; ЗМІ підвищують загальну, в тому числі і політичну культуру населення; служать для взаємного інформування влади та населення; знімають соціальну напругу; ЗМІ створюють характерні для сучасної масової культури ідеальні особистісні зразки та норми поведінки, які проектуються на молодіжну субкультуру та теми поведінки.  Сьогодні поряд з відеоіграми, популярним проводженням часу являється комп’ютерна мережа Інтернет. В таких мережах користувач сприймає себе та сприймається іншими як невід’ємний компонент єдиного інформаційного суспільства. Одним із негативних ефектів глобальної комп’ютерної мережі являється широке розповсюдження різноманітної інформації сумнівного змісту. Слід відзначити, що існують інформаційні впливи, що прямо загрожують психічному або фізичному здоров’ю людини. Досить часто вони формують морально-психологічну атмосферу в суспільстві, живлять кримінальне середовище та сприяють росту психічних захворювань. Найбільш вразливими та незахищеними виявляються підлітки, так як вони не бачать загрози, яку несе в собі глобальна мережа. Статистика лякає: 9 із 10 дітей у віці від 8 до 15 років стикалися з порнографією в мережі, близько 17% регулярно заглядають на заборонені ресурси, близько 5,5% готові втілити їх у життя. Дитина може випадково зайти на сайт, де йому у фарбах розпишуть, наскільки приємні на смак наркотики, які «дива» чинить з організмом алкоголь або як у домашніх умовах із підручних матеріалів виготовити справжню вибухівку. Плюси Інтернету визначаються тим, що мережа пропонує освітній та корисний досвід, правильне використання якого може покращити успішність у школі або інституті. Проте, і тут є свої недоліки, такі як неточні дані, а також неадаптована для дітей та підлітків інформація.  На даний час Інтернет являє собою «світ», паралельний нашому, в якому досить багато корисного для користувачів, але також у мережі дуже багато негативного.                                                                                                Медіа-маніпуляція — вид психологічного впливу, що здійснюється через пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотексти, телетексти, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку, соціальні мережі, що призводить до пробудження у об'єкта впливу намірів, які змінюють його бажання, настрої, поведінку, погляди тощо.                                                                                Маніпулювання – це спосіб психологічного впливу, спрямований на зміну напряму активності аудиторії, її ідей, думок, поглядів тощо, який лишається непоміченим.                                                                   Дезінформація. Дезінформація (обман)– це спосіб психологічного впливу, який полягає в навмисному наданні суперникам або аудиторіям такої інформації, що вводить їх в оману щодо дійсного стану справ. Дезінформація містить у собі використання свідомо помилкових даних і повідомлень. У цьому випадку вони стають обманом. Межа між дезінформуванням і обманом досить тонка.                                          Міфи. Масова комунікація сприяє розповсюдженню соціальних міфів – ілюзорних ідей, що містять певні цінності й норми, які сприймаються переважно на віру, без раціонального, критичного їх осмислення. ЗМІ може брати активну участь у їх створенні та трансляції.                                                                             В інформаційному просторі існує три типи загроз:

1)      Особисті загрози:

- Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.                  -  Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

-  Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

-  Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

-  Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

2)      Небезпека для інших людей:                                                                                                         -  Поширення матеріалів, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, поширення інформації про створення вибухівки).                                                                                                                                      -  Свідоме та несвідоме введення  в оману інших.                                                                      -  Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.                                                                                                                            -  Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

3)      Загрози витоку персональної інформації:                                                                                  -  Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).                                                                    -  Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.                                                                        -  Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Правила безпечної роботи в Інтернеті

·         Не вказуй особисту інформацію на сайтах.

·         Не займайся кібербулінґом. Будь толерантними з іншими користувачами.

·         Не додавай незнайомих людей у свої контакти.

·         Не погоджуйся на зустрічі з незнайомими людьми без дозволу рідних.

·         Не публікуй фотографії, на яких зображені інші особи. Для цього потрібно отримати їхню згоду.

·         Користуйся надійними джерелами інформації. Ігноруй листи з незрозумілим змістом. Якщо одержиш такі листи, то сповісти про це батьків.

·         Уникай відвідування аморальних сайтів.

·         Не завантажуй файли із сумнівних сайтів: вони можуть містити шкідливі програми — віруси.

·         Пам’ятай про авторське право, коли будеш використовувати матеріали з Інтернету.

·         Використовуй надійні паролі. Для цього варто комбінувати букви, цифри та інші символи. Тримай власні паролі в таємниці.

Якщо дотримуватися основних правил безпечної роботи в Інтернеті, то подорож Інтернетом принесе тобі багато користі та задоволення!